Ландшафтна екологія
Курсовой проект - Экология
Другие курсовые по предмету Экология
?іляються 5 градацій глибин залягання: до 10, 10 20, 20-30, 30-40, більш 40 м. Першій градації з мінімальною (до 10 м) глибиною залягання рівня ґрунтових вод, час фільтрації для якої дорівнює t1, відповідає 1 бал ; другий 2 бали, третій 3 бали , четвертій 4 бали, пятій (більш ніж 40 м) 5 балів (таблиця 2.1).
Таблиця 2.1 Градації глибин залягання рівней ґрунтових вод та кількість балів, яка їм відповідає
Номер градації12345Глибина ,м40
Потужність слабопроникнених порід зони аерації поділяється на 11 градацій (до 2, 2-4, 4-6 ... понад 20 м) а серед них за літологічними та фільтраційними особливостями виділяються 3 групи: а супіски , легкі суглинки з Кф= 0.1- 0.01 м/ добу; - важкі суглинки й глини з Кф менш 0.001м/ добу; в проміжна між а та с суміш порід з значеннями Кф=0.01-0.001 м/ добу (таблиця 2.2).
Таблиця 2.2 Градації потужностей слабопроникних порід зони аерації та кількість балів,яка їм відповідає
Номер градаціїПотужність відкладень , мГрупа відкладеньaвc120121825Примітка: а супіски, легкі суглинки, с важкі суглинки, глини; в суміш порід груп а та с.
Сума балів, що залежить градації глибин, залягання ґрунтових вод, потужності слабопроникнених порід та їх літології, визначають захищеностю ГВ, яку виражено показником захищеності (ПЗ). За значенням ПЗ виділяється 6 категорій захищеності ґрунтових вод (таблиця 2.3).
Таблиця 2.3 Категорії захищеності ґрунтових вод ( за ПЗ )
Категорії захищеностіIIIIIIIVVVIПоказник захищеності (за ПЗ)25
2.2.1 Розрахунок якісної оцінки захищеності ґрунтових вод
В межах ділянки зона аерації представлена піском мілкозернистим (середня потужність 7,5 м), супісками (середня потужність 12 м) та легкими суглинками (середня потужність 15 м), а водоносний горизонт (середньої потужності 16,5 м) складений середньозернистими пісками. Мінімальна глибина залягання ҐВ визначається для грудня-лютого (час випадення мінімальної кількості опадів) і складає у середньому 12,75 м.
Таблиця 2.3 Вихідні дані для завдання
№ п.ч.Літологічний склад зони аераціїПотужність, мКоефіцієнт фільтрації, м/добуПористість, в частках од.1Пісок мілкозернистий0-20,0090,252Супісок2-40,120,353Суглинок легкий4-80,0050,284Пісок мілкозернистий8-121,110,405Суглинок легкий12-140,0060,256Супісок14-160,200,407Пісок середньозернистий16-172,50,47
Згідно з таблицею 2.1 глибина залягання ҐВ відповідає другій градації (10-20 м), тобто відповідає 2 балам. За літологічними особливостями зони аерації (група а таблиця 2.2) набирає ще 9 балів. Отже, сума складає 11 балів, що відповідає значенню ПЗ, відповідному III категорії. Така природна захищеність близька до помірної, вона дозволяє припускати можливість незначного техногенного впливу на ҐВ, що залягають в умовах досліджуваної ділянки.
3. ЗАБРУДНЕННЯ ПІДЗЕМНИХ ВОД В РЕЗУЛЬТАТІ ЗМІНИ ЛАНДШАФТІВ
1.Забруднення підземних вод в результаті антропогенної зміни ландшафтів. Накопичувачі рідких відходів.
2.Стадії забруднення підземних вод.
3.Потужність шарів водоносних обріїв фактор, що регламентує місткість забруднюючих речовин у промислових накопичувачах відходів.
Серед техногенних джерел, що ведуть до зміни ландшафтів, особливу небезпеку представляють поверхневі наземні ємності, призначені для нагромадження і складування рідких і твердих відходів.
Пристосовані вони до природних і штучних поглиблень рельєфу й обваловані (обнесені) дамбами.
Приймачі відходів входять у систему промислової каналізації підприємств хімічної, металургійної, гірничодобувної, нафтохімічної, целюлозно-паперової, фармацевтичної й інших промислових галузей.
Як приймачі рідких відходів часто розглядаються поля фільтрації і поля зрошення стічними водами.
1. Ставки - накопичувачі, випарювачі, буферні ставки. Служать для скидання в них і нагромадження з наступним частковим скиданням у водотоки (накопичувачі).
Якщо зі ставка йде постійне скидання у ріку чи водойму транзитом, то ставок називають буферним.
Площі їх складають від n*1 км2 до n*10 км2. Глибина може складати від 3 до 40 м. Термін заповнення 15 20 років. На днищах рідкі слабопроникні екрани.
2. “Білі моря” - для складування рідких і твердих відходів (пульпи) содових і содово-цементних заводів (на поверхні утвориться біла кірка від солей хлоридів з мінералізацією 150200г/л). Пульпа накопичується близько 10-12 місяців, а скидання продовжується 1-2 місяця. Днище екранується глинистими породами товщиною до 40 див і обваловується. Розташовують на терасах (площа n*104 км2).
3. Хвостосховища. Можуть бути рівнинні, ярово балкові. Тверда частина осідає, а прояснена рідка частина йде в оборотне водопостачання. При розтіканні пульпи утворяться хвости (осідання твердих часток: великі середні маленькі). Можуть займати кілька км2.
Склад стічних вод може бути в залежності від виробництва (рудо-збагачуючі комбінати: НCl, H2SO4, цинковий і мідний купорос, феноли).
4. Шлаконагромадження (шлакосховища) великі земляні спорудження, що займають значні площі, глибиною до 50 м і терміном експлуатації більш 25 років. Служить для прийняття твердих відходів металургійної промисловості шламів, що подаються гідравлічним способом. Разом зі шламом подається багато стічних вод, що освітлюються, прохолоджують і перемішуються.
Шлам суспензія дрібних (до 10 40 мм) часток у воді; порошки й осадки, що утворяться вчасно електролізу Cu, Zn і т.д.
5. Поля зрошення. Служать для очищення стічних вод фільтрацією й одночасно утилізацією шляхом зрошення і вир?/p>