Культура та естетика
Контрольная работа - Культура и искусство
Другие контрольные работы по предмету Культура и искусство
¶ностей призводить до того, що людина ніби перероджується для нових, "космізованих" стосунків.
1. Народжується новий тип взаємин між людьми: карнавально-брутальний (напр., поплескування по животу, вживання фамільярно-побутової мови, навіть непристойностей; лайки). Все це було сакралізовано; нині початковий сакральний зміст загублено.
2. Карнавальній культурі властива логіка "навиворітності", "навпаковості", логіка безперервних зміщень верху і низу (профанація, зниження). Це перевага матеріально-тілесного начала життя: образів самого тіла, їжі, пиття, статі. Ці образи до того ж перебільшено-гіперболізовані.
Так виникає особливий тип світогляду: гротескний реалізм. Матеріально-тілесне начало у гротескному реалізмі подане у всенародному, святковому та утопічному штибі. Тіло й тілесне життя одержують тут космічний розмах, це зовсім не тіло і не фізіологія у вузькому і точному сучасному сенсі. Домінує в усіх цих образах матеріально-тілесного життя рясна плодовитість, бучний ріст, що вихлюпує через край, достаток. Серед особливостей гротескного реалізму - зниження: переведення всякої високої церемонії й обрядовості у матеріально-тілесний план. Отож "верх" і "низ" мають тут певне топографічне значення: верх - це небо, низ - земля. Земля поглинає (могила, черево), а також народжує і відроджує (материнське лоно).
У власне тілесному аспекті, який ніде чітко не відокремлюється від космічного, верх - це обличчя (голова), низ - живіт, зад, статеві органи. Таке топографічне значення верху і низу є характерним для гротескного реалізму. Таким чином, "перевертання" тілесної могили вгору - "нове народження" - призводить до встановлення особливого принципу - амбівалентності (поєднання в одному протилежних начал).
Гротескний сміх - святковий, адже він - карнавальний, всезагальний, універсальний, амбівалентний.
Щоб краще зрозуміти гротеск Ренесансу, порівняймо:
Романтичний гротескРенесансний гротескСтавлення до страшногоСвіт романтичного гротеску - страшний і відчужений од людини. У звичайному і нестрашному враз відкривається страшне (чуже - у своєму)Страшне - тільки у формі смішних страховиськОбрази романтичного гротеску виражають страх перед світом і передають цей страх читачамОбрази зовсім нестрашніМотив безглуздяТемний, трагічний відтінок індивідуального відчуженняСвяткове безглуздя, весела пародія на офіційний розум, однобічну серйозність офіційного глуздуМотив маскиМаска щось прикриває, приховує, обманюєМаска поєднана з радістю змін і перевтілень. Карикатура, гримаса, кривляння - це відповідники ренесансної маскиОбраз чортаЧорту притаманний характер чогось страшного, меланхолійного, трагічногоЧорт - веселий амбівалентний носій неофіційних точок зору, святості навиворіт, представник матеріального, тілесного низуШтиб гротескуНічний гротескСвітлий, весняний, вранішній, ранковий гротеск
Отже, карнавальна культура дуже різноманітна та своєрідна. Їй притаманно дуже багато дійств, які прийшли з первісної культури, мистецтва, способу життя.
Мода як форма естетичної діяльності
Мода це специфічна і динамічна форма стандартизованої масової поведінки, яка виникає переважно стихійно під впливом домінуючого в суспільстві настрою і швидко мінливих смаків і захоплень.
Моду можна розглядати також, як своєрідний соціально-психологічний механізм людського спілкування, який надає йому рухливості, урізноманітнює і змінює її .
Вона досить чітко відчуває та відображає як зміни умов людської життєдіяльності, особливо ріст предметно-виробничої активності людей, так і ріст їх внутрішніх, соціально-психологічних потреб.
Розвиток моди протягом всієї історії знаходиться у тісному звязку із змінами, які відбувалися у всіх областях суспільного, культурного і економічного життя.
Механізм дії моди в своїй основі має створення, передачу і прийом певної інформації, яка циркулює поміж людьми, тобто міжособистісну комунікацію. З точки зору теорії комунікації моду можна розглядати як один із способів оформлення і закріплення нової інформації, яка потрапляє в суспільне користування в процесі соціального розвитку . Таким чином, мода це особливий спосіб, образ, міра обробки соціальної інформації.
Як явище масове, яке базується на соціально-інформаційних процесах, мода багатосторонньо повязана з такими соціальними явищами, як традиції, звичаї з одного боку, і суспільна думка і масова комунікація з іншого.
Література, архітектура, живопис, музика, драматичне мистецтво, кінематограф, оформлення зовнішнього вигляду людини і її житла, філософія, економіка і навіть політика будь-яка область суспільного життя може бути підвладна вторгненню моди. Але в першу чергу слід зауважити, що поняття мода відноситься до явищ культури.
Проте найцікавіші спостереження, які стосуються механізмів моди, нагромаджені у відношенні зовнішнього вигляду людини і її костюму. І це не випадково. Архітектурою, музикою, живописом професійно займаються невеликі групи людей. Одяг носять всі. І саме тому у зовнішньому вигляді людини мода проявляється найбільш яскраво і видимо, і носить всезагальний характер.
На сучасному етапі розвитку інтересу суспільства до проблем моди, зараз вже в XX XXI столітті, виявляється, що мода охоплює не лише зачіски, костюми, меблі, не лише твори живопису, скульптури і архітектури, але й втручається в такі області, як економіка, промисловість, наука і політ