Культ фараона в Стародавньому Єгипті
Информация - История
Другие материалы по предмету История
ульту царя, а не робітником некрополя.
За свідченням написів з гробниць доби Давнього царства, переважна більшість жерців були царськими уабами. Це словосполучення переважало в епоху Давнього царства. На думку деяких вчених, уаби зрідка входили до храмових філ. Але існування таких титулів, як наглядач уабів (піраміди) та наглядач царя дає підстави вважати, що уаби інших припірамідних храмів могли бути організовані у спеціальні підрозділи-філи, і що це була друга за чисельністю жрецька категорія серед тих, які обслуговували культ мертвого фараона.
Доступ до жрецьких посад в поминальних храмах суворо регламентувався. Очевидно, що винагорода за жрецьку службу в них була високою і не переводилися бажаючі її отримати. О.Романова зазначає у своїй праці, що два пункти Дахмурського указу, присвячені цьому питанню. Пункт XIII забороняв замиреним нубійцям, тобто нубійським колоністам займати жрецькі посади й отримувати жрецькі пайки: XIII. Наказав його величність будь-якими людям, що знаходятся при цих замирених нубійцях, не вступати в святилище, щоб здійснювати жрецьку службу, виконувати місячний ритуал і споживати будь-які пожертви в святилищі цих двох припірамідних поселень. Пункт XVIII забороняв переводити хентіуше припірамідних міст в ранг жерців: Не роби жерцями будь-яких хентіуше цих двох припірамідних поселень за словами яких-небудь людей, окрім указу, який буде виданий чи про яку є відомості.
Таким чином, культова служба вважалася не лише обовязком, а привілеєм жрецтва. Ще одним різновидом вшанування фараона як бога був культ царських статуй. Власне, культ статуй царя становив поряд з мумією та пірамідою частину його заупокійного культу. Повязано це з каноном зображень божества, згідно з яким статуя чи інше зображення вважалося формою, що в ній божество проявляло себе людям. Статуї богів встановлювали в свята святих храму, і вони були обєктом поклоніння. Статуї царя перебували в його заупокійних храмах при пірамідах, де вони також були центральним обєктом культу. В такий спосіб виражалась ідея про рівність фараона богам. Культ статуй царя існував ще в Ранньому царстві. Статуї царя встановлювали не лише в його поминальних храмах, а й у храмах богів. Тобто це була самостійна форма поклоніння царю як богу, не звязана з його заупокійним культом. Отже, культ царя починався ще за його життя і продовжувався після смерті, також з ним були обєднані культи основних державних богів. Є археологічні та писемні відомості, що сімнадцятьом царям IIIIV династії побудували піраміди. Це Джосер, Хуні (III династія), Снофру, Хуфу, Хафра, Менкаура (IV династія) та багато інших. Н.Шило стверджує, що деякі з них ще не досліджено, так, наприклад, піраміда Усеркафа. За писемними джерелами відомо про існування 10 святилищ шерет, повязаних з поклонінням царю. Якщо до цього додати ще сонячні храми царів V династії (Усеркаф, Сахура, Неферіркара, Неферефра, Ніусерра), то виходить, що сектор храмового господарства, присвячений культу храмового господарства, присвячений культу царя, займав якщо не провідне, то досить значне місце храмового господарства Єгипту. Дослідниками були знайдені три найзнаменитіші піраміди поблизу Гізе: Хеопса (Хуфу), Хефрена (Хафра) і Мекерина (Менкаура). Найбільша з них, піраміда Хеопса, збудована у XXVIII ст. до н.е. На основі цих єгипетських вражень Геродот так розповідав про будівництво цієї піраміди: Хеопс примусив працювати на себе весь єгипетський люд, розділивши його на дві частини. Першим він наказав зайнятися поставкою до берегу Нілу блоків із камяних копалень у Аравійських горах. Інші займались їх подальшим транспортуванням до підніжжя лівійських гір. Постійно працювали 100 тис. чоловік, вони змінювались кожні 3 місяці. На протязі 10 років нелегкої праці була збудована дорога, по якій блоки поставлялися до ріки. На думку Геродота, будівництво цього шляху було не менш важкою задачею, ніж зведення самої піраміди. Дорога була викладена відшлифованними камяними щитами, прикрашенними різьбою. Завершились будівничі роботи навколо піраміди, закінчилося будівництво підземних споруд, які були призначені для гробниці та поховальної камери фараона. Будівництво ж самої піраміди продовжувалося ще 20 років. Спочатку піраміда Хеопса підіймалась на 147 метрів, однак через наступ пісків ії висота зменшилась до 134 метрів. На даний момент на її вершині площа, на якій в період Другої Світової війни був розташований англійський пост протиповітряної оборони. Кожна сторона квадратного фундамента піраміди складає 233 метри, площа її більше 50 тис. квадратних метрів. Піраміда складається з 2 млн. 300 тис. кубічних блоків вапняка з гладко відшліфованими сторонами. За підрахунками Наполеона, камяних блоків від трьох пірамід в Гізі вистачило б, щоб охопити всю Францію стіною висотою в 3 метри і товщиною в 30 сантиметрів. Кожен блок важить в середньому 2,5 тонни, а самий важкий, як зазначають вчені, 15 тонн, загальна вага піраміди 5,7 млн. тонн. Вчені, які намагалися вияснити, яким чином стародавні робітники змогли спорудити таку грандіозну споруду (та не просто спорудити, а ще й надати їй геометрічно правильну форму), просто ставали в тупик. Інколи навіть висловлювалася думка, що піраміди не міг збудувати народ, який жив у бронзовому віці, і в створенні цих колосальних споруд брали участь інопланетяни. Піраміди були споруджені завдяки мускульній силі. На правому березі Нілу, у камяноломнях поблизу Мемфіса, тисячі людей були зайняті добуванням білого тонкозернистог?/p>