Куба та Бразилія
Информация - География
Другие материалы по предмету География
?віт країни вражає різноманітністю видового складу мавп.
На сході Бразильського плоскогіря росте мата напівлистопадний
ліс, що складається з дерев, які скидають листя в сухий період, і вічнозелених широколистих порід. У центрі Бразильського плоскогіря розташовані савани та рідколісся кампос серрадос. У посушливих районах ростуть кактуси. Деякі з них нагадують дерева й сягають висоти до 5 м.
Бразилію часто називають країною великих можливостей за ті природні багатства, якими вона володіє. Крім неосяжних лісів, найбільших річок, родючих ґрунтів й унікального тваринного світу, природа нагородила надра Бразилії різноманітними корисними копалинами, серед яких камяне вугілля, залізні, марганцеві, уранові, вольфрамові, хромові руди, золото.
Історичний розвиток. За давніх часів територію Бразилії заселяли індіанські племеца араваків, карибів, гепано. На початку XVI ст. вона була завойована португальськими конкістадорами. Коли в 1808 р. Наполеон зайняв Португалію, до Бразилії втік португальський король Жуан VI і заснував там Португальську імперію зі столицею в Ріо-де-Жанейро. Після повернення короля на батьківщину його син Педро І, що залишився правити Бразилією, під тиском визвольного руху 7 вересня 1822 р. проголосив незалежність країни від португальської корони. У 1831р. Педро І зрікся престолу на користь свого сина Педро II, чиє правління стало епохою економічного й політичного розквіту країни. Наприкінці XIX ст. до Бразилії рушив потік іммігрантів із Європи, і почалося проникнення північноамериканського капіталу. У 1888 р. було скасоване рабство, а з 1889 р. Бразилія стала федеративною республікою. У 1930 р. владу в державі захопила військова хунта на чолі з президентом Варґасом. Під час його правління, незважаючи на обмеження прав і свобод громадян, був досягнений значний прогрес в економіці країни. У 1945 р. до влади прийшов цивільний уряд, за якого столиця з Ріо-де-Жанейро була перенесена до відновленого міста Бразиліа. Однак у 1964 р. відбувся черговий переворот, і влада перейшла до військових урядів, які керували країною до 1985 р., коли під тиском суспільних рухів був створений цивільний уряд, і країна стала на шлях демократичних перетворень.
Сучасна Бразилія федеративна президентська республіка. Головою держави є президент, що обирається терміном на чотири роки, Законодавча влада належить двопалатному парламенту Національному конгресу (Палата депутатів і Федеральний сенат). Країна складається з 26 штатів та одного федерального округу, у якому розташована столиця Бразиліа. Кожен штат має свою конституцію та законодавчі збори.
Населення. Бразилія вражає своєю етнічною різноманітністю. Найбільша етнічна група представлена європейцями (португальці, іспанці, німці, італійці) 54,7 %; представники африканської раси складають | 5,9 % населення країни. У результаті змішання рас значну частину населення складають етнічні типи мулати, метиси, самбо. Крім громадян Бразилії, у країні близько 3 млн іммігрантів індійців, арабів, угорців, поляків та ін. Загальна кількість корінного населення Бразилії індіанців-аборигенів , складає близько 60 тис. осіб, більше ніж 2/3 з них проживають в Амазонії. У-країні також існує найбільша у світі японська громада більше ніж 2 млн осіб, в основному це нащадки селян, що приїхали сюди у 20-ті рр. XX ст. Усе це різноманітне населення розмовляє португальською мовою, до якої ввійшло чимало слів африканського й індіанського походження. Більшість віруючих сповідують католицизм.
Більше ніж половина населення Бразилії молодь до 20 років, жителі старші за 50 років складають лише 10 %. Це повязане з високими показниками народжуваності й природного приросту. Щорічно кількість населення Бразилії збільшується приблизно на 3 млн осіб. Такі високі темпи приросту загострюють проблему зайнятості й призводять до помилкової урбанізації.
Національні риси, характерні для бразильців, сентиментальність, щиросердечна теплота, поетичність, делікатність. Незважаючи на прекрасні природні умови, у Бразилії панує бідність, люди змушені або переселятися вглиб країни, розширюючи сільськогосподарські землі й знищуючи амазонські ліси, або поповнювати лави безробітних у місті. У містах чітко простежується різниця між бідними та багатими районами. Райони нетрів межують із кварталами сучасних багатоповерхівок, розкішними нічними клубами, готелями.
Бразилія високоурбанізована країна, 3/4 населення проживає у великих прибережних містах та їхніх передмістях, кількість яких швидко зростає. Практично всі міста й агломерації розміщені на сході країни. У найбільших агломераціях Сан-Паулу й Ріо-де-Жанейро кількість жителів уже давно перевищила 10 млн осіб.
Ріо-де-Жанейро (у перекладі січнева річка) колишня столиця, центр сучасного туризму Південної Америки. Місто було засноване в-1502 р. португальцями та з 1763 до 1960 р. мало офіційний статус столиці. Візитна картка міста гігантська статуя Христа. установлена на висоті 704 м на вершині Корковадо. Ріо-де-Жанейро культурна столиця країни. У національній бібліотеці міста нараховується близько 2 млн найбільш рідкісних книг і манускриптів. У національному музеї мистецтв представлена колекція, що складається більше ніж із 800 полотен. І, безперечно, Ріо це футбольна столиця країни з одним із найбільших у світі стадіонів Маракана, який був побудований спеціально до чемпіонату світу з футболу 1950 р.
У Ріо-де-Жанейро розташовані шість університетів, Бразильська академія ?/p>