Критичний аналіз статті В. Гуденафа «Malayo-Polynesian Social Organisation»
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
Критичний аналіз статті В. Гуденафа Malayo-Polynesian Social Organisation
Критичний аналіз статті В. Гуденафа Malayo-Polynesian Social Organisation
В своїй статті Malayo-Polynesian Social Organisation, В. Гуденаф (Ward H. Goodenough) аналізує соціальну організацію малайсько-полінезійського соціуму, а саме групи наслідування, через які вирішувались проблеми передачі та розділення землі. В статті він спирається на реконструкцію цієї соціальної організації, зроблену Дж. П. Мердоком [4, 5], наводить в якості прикладів також матеріали експедицій таких дослідників як В. Ріверс [7, 8], Р. Фирс [1], Г. Макгрегора [2], М. Мід [3] та інших. Отже, розглянемо детальніше зміст цієї статті.
Не дивлячись на відмінності в соціальних системах, які зараз існують серед Малайсько-Полінезійських племен, Дж. П. Мердок [5] запропонував переконливі дані, отримані ним при дослідженні первинного гавайського типу структури. Риси, які характеризують цей тип включають в себе білокальні розширені родини, двосторонні kindreds[*], відсутність одноколонних (unilinear) родинних груп та Generation-Hawaiian термінологія спорідненості. Також виділяється ще одна риса, виділена не Мердоком, але дуже широко розповсюджена серед Малайсько-Полінезійських суспільств: поєднання індивідуальних прав на землю з участю в певних видах груп спорідненості. Ця риса є настільки всезагальною, що її можна віднести до першопочаткових Малайсько-Полінезійських паттернів.
Якщо реконструкція Мердока є вірною, двосторонній kindred та білокальна розширена родина були єдиними групами спорідненості, з якими можна було пов`язати володіння землею. Kindred певної людини, як визначив Мердок, включає приблизно половину членів батьківського та материнського kindred, відповідно, не співпадаючи ні з одним з них. Це означає, що не існує безпосереднього продовження членства в kindred від покоління до покоління. Kindred, як було визначено, не може через це функціонувати як група, що володіє землею. Білокальні розширені родини так функціонувати можуть, але це буде вимагати від людей, які одружуються за межами спільноти, втрати членства в землевласницьких групах, і навпаки, набуття такого членства для людей, які шукають собі подружжя у межах своєї спільноти. Крім того сучасні Малайсько-Полінезійські землевласницькі групи наголошують на спорідненості як на базисі членства, виключаючи можливість проживання окремо. Оскільки, більш того, родинні зв`язки є нормальним базисом для передачі прав на землю, групи спорідненості є більш ефективними інструментами колективного землевласництва, ніж індивідуальна передача. Але В. Гуденаф висловлює сумніви, щодо ідеї, що ранні малайо-полінезійці пов`язували володіння землею прямо з білокальною розширеною родиною. Втім суперечити концепції Мердока досить складно, тому що вона надто послідовна і закономірна, щоб бути запереченою. Але, залишається певна можливість того, що він випустив щось, не пов`язане ні з фактажем, ні з існуючою концепцією соціальної організації, щось, що може бути легко віднайденим.
Підказку до того, чим це може бути, можливо, слід шукати в визначенні значення самого терміну `kindred`. В літературі існує два окремих визначення: Ріверса та Мердока, які обидва трактують kindred як групу людей, що мають спільного родича, не дивлячись на те, встановлюється спорідненість через жінку чи через чоловіка. Такі люди не можуть бути всі споріднені один з одним. В цьому значенні kindred є недовговічним і не може функціонувати як землевласницька група. І саме в цьому сенсі Мердок атрибутує kindreds до раннього Малайо-Полінезійського суспільства.
В Notes and Queries (1929) [6], напроти, kindred трактується як група людей, які мають спільного предка як протилежність іншим, що мають лише спільного родича. В цьому сенсі kindred може довго існувати в часі і всі його члени є пов`язаними один з одним. В Notes and Queries зазначено, що kindred-ами є будь-які nonunilinear наслідувальні групи, а Мердок і Ріверс навпаки визначають, що бути такими вони не можуть взагалі.
Між цими двома думками є спільна риса: в обох випадках родинні зв`язки можуть рахуватись через обидві статі. Відмінністю ж є те, що в kindred-і Ріверса та Мердока, ці зв`язки встановлюються латерально через спільного родича, тоді як в kindred-і Notes and Queries - лінійно через спільного предка. В. Гуденаф зазначає, що kindred в останньому сенсі має бути доданим до kindred-у Мердока як елемент системи соціальної організації раннього Малайсько-Полінезійського суспільства. І в подальшому Гуденаф відкладає цей термін для позначення двосторонніх груп, які Ріверс і Мердок мали на увазі і приписує його до груп, визначених Notes and Queries як nonuniliniar групи наслідування.
Власне nonuniliniar групи наслідування можуть мати багато форм, і в нашому випадку нам необхідно вирішити проблему виділення форм, які існують саме в Малайсько-Полінезійській групі. Гуденаф каже, що справжні групи наслідування, наприклад, ті, де члени групи наслідують від спільного предку, має поділятись на два базових типи. Перший типа, який автор назвав необмеженими групами наслідування, включає всіх нащадків засновника, не зважаючи на стать. Такі групи мають частково співпадати: кожний індивідуум зможе належати одразу до декількох таких груп. Другий тип характеризується більш жорстким членством: до групи можуть належати лише деякі нащадки першопредка. Існує декілька способів визначення приналежності людини до певної групи, але докладно на них, мабуть, не варто зупинятись.
Отже, які дані ми маємо щодо наявності серед Малайсько-Полінезійських суспільств таких nonunilinear насліду