Критерії професіоналізму ведучих теленовин (на прикладі телеканалу 1+1)
Курсовой проект - Журналистика
Другие курсовые по предмету Журналистика
візійної компанії складається з багатьох частин кропотливої праці кожного співробітника та журналіста каналу. Цей редакційний штат будує мовну сітку теленовин і веде суміжну працю. Але творчі працівники інформаційної редакції мають особисті посадові обовязки. Подібна структура існує на більшості українських телеканалів. Ця схема забезпечує порядок та організованість у роботі інформаційної редакції.
Відповідно до структури інформаційної служби телевізійних новин ведучий має свої повноваження та посадові обовязки. Розглянемо етапи роботи ведучого вечірнього та ранкових випусків.
Ведучий ранкових випусків новин:
разом із випускним редактором формує остаточний варіант верстки випусків;
допомагає переробляти вечірні тексти, пише деякі з нових;
працює з електронною поштою;
в разі надходження нової й важливої інформації вносить зміни у монтажний план випуску;
веде випуски у прямому ефірі, короткі новини (Headline) - начитує під монтаж;
Ведучий вечірнього випуску новин:
разом із шеф-редактором бере участь у попередньому плануванні зйомок на наступний день;
визначає наповнення випуску та його верстку;
має право вносити корективи до монтажного листа, щодо порядку розміщення сюжетів випуску;
виконує всі розпорядження шеф-редактора;
працює над мікрофонною папкою випуску, текстами студій та увязує їх із наступними сюжетами;
здійснює на високому художньому рівні, відповідно до творчого стилю телекомпанії, ведення в прямому ефірі програми новин;
визначає перелік необхідних для висвітлення у випуску новин подій і тем та пріоритетність їхньої політики, підготовки;
у складі випускної групи здійснює поточне планування випусків програми;
складає й несе відповідальність за сценарний план програми;
здійснює відбір та визначає форми подачі інформації у програмі;
приймає оперативні рішення в разі непередбачених змін;
стежить за своєю зовнішністю, дотримується вимог щодо зовнішнього вигляду;
складає власні тексти (підводки), визначає їх жанр та форму подачі, несе персональну відповідальність за їхнє змістовне навантаження, вагомість та актуальність, оперативність та обєктивність, акценти та журналістську майстерність у викладені;
1.3 Мова та стиль повідомлень як професійна риса ведучого новин
Ведучий - вимагає від кожного репортера текстової підводки до сюжету та редагує їх відповідно до одного стилю. Вичитує підводки та тексти сюжетів, щоб бути в темі кожного матеріалу. Знаходить усні повідомлення для випуску. Готує собі підкажчик
Стисле повідомлення - підводка до сюжету, що використовує ведучий у програмі теленовин, як правило вирізняється лаконізмом, інформаційною місткістю. За технікою вони мають звучати 10 -15 секунд. Це своєрідний розширений лід - одна або кілька перших фраз, що містять новину. Більш розгорнуте повідомлення, збагачене описом важливих подробиць, деталей, що містять пояснення та коментарі спеціалістів, виявляється далі у сюжеті спеціального журналіста телеканалу. [5] Яковлєв А.В. Телевізійна журналістика: Теорія і практика, Київ Києво-Могилянська академія 2007р.
У підводці ведучого особливого значення набуває перша фраза, яка й повинна привернути увагу телеаудиторії. Залежно від самого характеру - типу новин, ведучий подає стислу новину по-різному: у необхідному стилі та контексті. Може ставитися значущість події, її цікавість чи незвичність. Все це вимагає сприйняття на слух та запамятовування найважливішого матеріалу. Отже мова та стиль усного телемовлення ведучого має особливе значення в ефірі теленовин. Ведучім теленовин притаманні такі професійні методи у роботі:
Лаконічність. Новину потрібно писати в розмовній манері, що забезпечує стислість і якість викладу;
Слід використовувати прості короткі речення, які містять одну думку і легко сприймаються із телевізійного ефіру;
Віктор Миронченко - дослідник інформаційного мовлення зазначає, що речення має містити 10-15 слів. Звичайно, всі речення не можуть бути однаковими, тому рекомендується чергувати різні за розміром речення. Деякі з них можуть мати 3-4 слова, інші 19-30. Їх чергування надасть повідомленню динаміки.
При написані повідомлення треба віддавати перевагу дієсловам, уникати надміру прислівників, прикметників та віддієслівних іменників.
Дієслова надають повідомленню динаміки. Прикметники, прислівники та інші слова групи епітетів відволікають увагу глядачів від основного змісту.
Точні слова. Журналіст має оперувати конкретними точними словами. Неточно вжиті слова можуть змінити зміст повідомлення;
Зайві слова. З повідомлення необхідно вилучати всі зайві слова. Кожне слово має нести певний зміст і доповнювати новину. Зайві слова засмічують повідомлення.
Треба виділити такі часто вживані слова, яких треба уникати. Наприклад: місто Донецьк, планувати наперед, падати вниз, великий за розміром, мерія міста. Зайвими часто бувають абстрактні іменники: проблема, питання, справа, ситуація, умови, обєкти, діяльність тощо. Зайві слова зявляються, коли автор зловживає віддієслівними іменниками. Наприклад: У столиці планується будівництво - (замість побудують).
Терміни. У повідомленні також треба обмежувати вживання спеціальних термінів, відомих невеликій кількості людей. Якщо ж уникати вживання термінів неможливо, їх треба пояснити. Небажаним для інформаційно