Кризи дорослості: характеристика, умови запобігання та розв'язання
Контрольная работа - Психология
Другие контрольные работы по предмету Психология
>Молода людина 20-40 років (літо)
Людина в розквіті сил 40-60 років (осінь)
Стара і згасаюча людина 60-80 років (зима)
Класифікація віків життя по Гіппократу (IV в. до н.е.)
Перший період 0-7 років
Другий період 7-14 років
Третій період 14-21 рік
Четвертий період 21-28 років
Пятий період 28-35 років
Шостий період 35-42 роки
Сьомий період 42-49 років
Восьмий період 49-56 років
Девятий період 56-63 років
Десятий період 63-70 років
В силу багатьох обєктивних і субєктивних факторів дослідити кризи розвитку дорослого життя людини досить складно. Разом з тим, дослідження під керівництвом Б.Г. Ананьєва, Б.С. Братуся, В.І. Слободчикова та інших, дозволили стверджувати, що за межами дитинства розвиток не відбувається лінійно, а складно, суперечливо, кризово. Проте критичні періоди не такі різкі, як це було у підлітковому віці, не є такими привязаними до вікових рамок. Як правило, вони проходять більш гладко, інтеріоризовано, і менш драматично, ніж кризи дитинства.
Разом з тим, особистісні зрушення найчастіше звязані з наступними періодами життя: 28-34 роки, 40-45 років, 50-55 років. Можна думати, що саме на цей час припадають кризи дорослості, оскільки в інтервалах між ними розвиток як правило проходить більш рівномірно, відбувається нагромадження суперечностей, які яскраво виявляються під час кризи.
Зрозуміло, що такі вікові рамки є достатньо умовними. Як характер, так і терміни тих чи інших криз можуть помітно змінюватися в залежності від конкретних особливостей двох основних умов протікання психічних процесів: фізіологічних та зовнішніх соціальних умов (зміна соціальних очікувань тощо).
Кожному із зазначених періодів властива своя феноменологія.
Коли душевному спокою загрожує небезпека, є вік за 40 років. Організм слабшає і починає помітно здавати ... Наступає підведення підсумків: старість, про яку раніше не думалося, хоч і не наступило, проте заставляє людину відчувати своє дихання, - мимоволі зявляються думки про те, що кращий, найбільш працездатний період життя вже позаду, а зроблено так мало. Спливають у памяті мрії і очікування юності, починається їх порівняння з досягненнями і, звичайно, не на користь останніх ... Іноді зявляється смуток, похмурі думки : життя пройшло даремно, нічого не здобуто”.
З віком 5055 повязана чергова психологічна нормативна криза, коли нагромаджений досвід дозволяє реалістично оцінити співвідношення очікуваного і досягнутого: людина починає підводити підсумки своєї попередньої діяльності і того, що вона зробила, задумуватись про смисл і цінність зробленого. Відтепер, заглядаючи у майбутнє, людина змушена переглядати свої цілі з урахуванням свого професійного статусу, фізичного стану і стану справ у сімї.
Першими ознаками кризи є зміна ставлення до того, що раніше здавалося важливим, значимим, цікавим, відштовхуючим. Це сигнал протікання глибокої внутрішньої роботи. Наступний етап усвідомлення в тій чи іншій мірі того, що відбулося, визначення його людиною для себе. І, нарешті, останній етап вкорінення нового у світогляді, тобто появи нових вимог до себе і до інших, нових повсякденних дій і звичок.
Особливо слід підкреслити, що переломи і зрушення в розвитку дорослої людини виникають тоді, коли яскраво виражена невідповідність між наявними можливостями, областю знань і умінь та системою смислових звязків зі світом. У періоди значного розходження цих сторін діяльності і відбувається, нажаль, ще недостатньо вивченні на сьогоднішній день нормативні кризи зрілості. Загалом вони виникають рідше, ніж у дитинстві, з великим часовим інтервалом (7-10 років) і більш тісно залежать від “соціальної ситуації розвитку” (Л.С. Виготський). Як вже наголошувалося, кризи зрілості проходять достатньо усвідомлено і більш приховано, у внутрішньому плані, не демонстративно. Хоча близькі люди можуть помітити підвищену тривожність, критичність стосовно власних зовнішніх і внутрішніх досягнень, не стійкість поведінки, симптоми розчарування тощо.
І нормальна особистість, це не та, яка позбавлена внутрішніх суперечностей і труднощів, - це особистість, яка здатна внутрішньо приймати, усвідомлювати і оцінювати ці суперечності, здатна самостійно і продуктивно розвязувати їх у відповідності зі своїми найбільш загальними цілями і моральними ідеалами, що веде до все нових і нових стадій, ступенів розвитку.
Характеристики криз дорослості
Життя дорослої людини неминуче без криз нормальних, тобто вікових криз, які повязані із завершенням певного етапу психічного розвитку і переходом до нового вікового періоду, і анормальних, або ненормативних криз, що виникають в складних умовах життя і вимагають від людини дій, які перевершують її можливості, а в деяких випадках такі кризи кардинально змінюють долю людини.
Біографічні кризи характеризуються переживаннями та протиріччями у внутрішньому світі людини і виражають її субєктивне ставлення до подій у її житті або ж до життя в цілому.
Криза нереалізованості виникає в тому випадку, коли, на думку людини, життєва програма не виконана, коли вона незадоволена продуктивністю свого життя, не бачить, чи недооцінює свої досягнення, недооцінює суттєвих у минулому подій, які б впливали на сьогоднішнє і майбутнє життя.
Криза спустошеності виникає тоді, коли людина слабо уявляє собі актуальні звязки, що ведуть від минулого через сьогодення до майбутнього. Людина може усвідомлювати важливі і значимі досягнення у своєму житт?/p>