Країни центрально-східної та східної Європи - сусіди України
Информация - География
Другие материалы по предмету География
ь Моймир розбив нітранські війська, і землі словаків опинилися в складі Великоморавської держави. Наступний правитель Моравії Ростислав запросив із Константинополя проповідників і просвітників, братів Кирила й Мефодія, які навернули словаків на християнську віру. На початку XI ст. частина території Словаччини була захоплена угорськими князями, а до 1018 р. практично вся її територія ввійшла до складу Угорського королівства.
У XV ст. у результаті визвольного руху таборитів посилилися звязки між словаками й чехами. Війська таборитів неодноразово вступали на землю Словаччини, де їх усіляко підтримували.
Загроза турецького завоювання прискорила утворення багатонаціональної держави Габсбурґів, основою якої стало австрійське герцогство. До складу нової держави ввійшла більшість словацьких земель. Велике значення для розвитку країни мав період просвіченого абсолютизму за імператора Йосифа II, що правив у 17651790 рр.
Великим потрясінням для монархії стала революція 18481849 рр. Ідеолог і керівник словацького національного руху Людовіт Штур був учасником Празького повстання 1848р. Син пастора, поет і філолог .І. Штур разом з іншими керівниками національного руху письменником Й. Гурбаном і філологом М. Годжею розробили норми словацької літературної мови, її граматику. У 1867 р. Словаччина була включена в угорську частину Австро-Угорської імперії, у результаті чого посилилася залежність словаків від Будапешта.
На відміну від Чехії, де швидко розвивалася економіка, Словаччина залишалася аграрною країною зі слабко розвиненою промисловістю й виконувала роль постачальника сировини. Проте обидві країни мали багато спільного, і 28 жовтня 1918 р., в умовах розпаду Австро-Угорської імперії, Чеська національна рада проголосила незалежність Чехословаччини, а ЗО жовтня Словацька національна рада заявила про відділення Словаччини від Угорщини. Утворення нової незалежної держави дозволило зберегти самобутність, розвивати культуру й економіку Чехії та Словаччини. О
провідне становище в країні посіла більш розвинена Чехія, а державною мовою стала чеська. Основними галузями господарства країни стали гірничодобувна, харчова й легка промисловість. Тільки в 1948 р. Словаччина вперше одержала широку автономію, що в подальшому була урізана.
29 грудня 1989 р., коли президентом Чехословаччини обрали Вацлава Ґавела, у країні були проведені серйозні реформи з переведення національної економіки на ринкові принципи господарювання. У квітні 1990 р. Федеральна асамблея оголосила нову назву держави: Чеська й Словацька Федеративна Республіка. У 1992 р. на референдумі більша частина населення країни проголосувала за вихід зі складу Чехословаччини. Таким чином, 1 січня 1993 р. Словаччина стала незалежною державою.
Населення. За кількістю населення Словаччина - невелика країна. Словаки складають 86 %, угорці - 11 % населення.
Словацька мова належить до західнословянської групи, до кінця XIX ст. як літературну мову більшість словаків використовували чеську мову. Крім словацької, поширені угорська, чеська й німецька мови. Країна характеризується відносно сприятливою демографічною ситуацією: народжуваність трохи перевищує смертність, тут кожний пятий житель - віком до 15 років, до того ж середній вік становить 35 років.
У містах проживає 57 % населення країни. Найбільше місто й найважливіший річковий порт на Дунаю - столиця Братислава (428,8 тис. осіб). Місто засноване в І ст. н. є. як римське поселення, потім входило до складу Великоморавської держави. У 1526-1784 рр. було столицею Угорського королівства. Габсбурґи коронувалися тут угорською короною в міському кафедральному соборі Св. Мартіна. Із 1993 р. столиця незалежної Словаччини.
Сьогодні Братислава не тільки політичний, але й промисловий, культурний і науковий центр країни, великий порт на Дунаю. Тут працюють підприємства машинобудування, хімічної, харчової, легкої (текстильна, швейна, трикотажна) промисловості.
Місто розташоване в мальовничому місці на березі Дунаю, неподалік від кордону з Австрією. Головна визначна памятка Братислави - замок Град, що велично височіє над Дунаєм. Замок був побудований у IX ст. на місці римської фортеці. Тривалий час Град був резиденцією австрійського імператорського роду.
Культура. Ще до появи писемних памяток у Словаччині існувала багата народна творчість. Були поширені ліричні й епічні пісні, казки, балади. У численних побутових піснях словаків відбився сільський і міський побут середньовіччя. Народні традиції продовжили у своїй творчості словацькі музиканти, поети й письменники. Серед них автор ліричних циклів патріотичного й гуманістичного змісту поет Павол Гвездослав і творець сатиричного роману Демократи Янко Єсенський.
Словаки великі майстри кухні. Найбільшу популярність мають різноманітні супи (овочеві, сирні, мясні, часникові, грибні) І національна страва пастушачі галушки з чудовою словацькою бринзою.
Господарство. Основою економіки Словаччини є промисловість. Вона дає більш як третину національного доходу. Найважливіші галузі машинобудування, металургія, нафтопереробна, хімічна (у тому числі фармацевтична), деревообробна, легка, харчова промисловість.
В останні роки до країни надходять великі іноземні капітали. Інвесторів приваблює висока кваліфікація й відносно низька вартість робочої сили, мінімальний політичний ризик, вигідне географічне положення. Але особливо швидкими темпами розвивається автомобілебудування. Неподалік ві