Концепції історичних етапів економічного розвитку
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
Міністерство освіти і науки України
Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького
Реферат
Концепції історичних етапів економічного розвитку
Черкаси 2010
План
Вступ
І. Концепції історичних етапів економічного розвитку за формаційним та технологічним підходами
1.1 Етапи економічного розвитку за формаційним підходом
1.2 Етапи економічного розвитку за технологічним підходом
ІІ. Цивілізаційний підхід визначення етапів економічного розвитку
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Актуальність теми полягає в тому, що вивчення економічної теорії передбачає осмислення основних історичних етапів економічного розвитку суспільства. Ці етапи не мають однієї ситеми їх визначення, а розглядаються за різними підходами до їх класифікації. Універсальною закономірністю прогресу економіки є поступовий перехід від нижчих до вищих ступенів розвитку продуктивних сил. В історії еволюції суспільства вирізняють кілька етапів, які поступово змінювали один одного. Сформувались і відповідні критерії визначення цих етапів. Найтиповіші їх визначення ґрунтуються на таких підходах: формаційному, цивілізаційному, технологічному.
Обєктом дослідження стали історичні етапи економічного розвитку.
Метою реферату є охоплення основних концепцій трьох підходів до визначення етапів економічного розвитку.
Відповідно до мети формуються такі завдання:
- охарактеризувати формаційний підхід та основні періоди, що він передбачає;
- визначити сутність технологічного підходу;
- ознайомитись з основними концепціями етапів економічного розвитку за цивілізаційним підходом:
- виокремити недоліки та переваги всих підходів до економічного розвитку.
Структура реферату. Реферат складається із вступу, двох розділів з двома підрозділами, висновку та списку використаної літератури.
І. Концепції історичних етапів економічного розвитку за формаційним та технологічним підходами
1.1 Етапи економічного розвитку за формаційним підходом
Формаційна концепція всебічно розглядає розвиток суспільного виробництва і взагалі людського суспільства. Розвиток суспільства повністю базується на розвитку виробництва матеріальних благ. Продуктивні сили це така ланка, яка визначає весь розвиток, але діє не відокремлено, а в сукупності з виробничими відносинами. Продуктивні сили динамічніша, революційна сторона. Вони визначають розвиток виробничих відносин. У свою чергу, виробничі відносини впливають на продуктивні сили. Оскільки продуктивні сили динамічніші, розвиваються швидше, виникає гострий конфлікт між цими сторонами. Виробничі відносини перетворюються з рушійної сили продуктивних сил на їх гальмо. Розвязання цього конфлікту потребує заміни застарілих виробничих відносин на прогресивніші, які відповідають рівню та характеру продуктивних сил. Це пояснюється обєктивною потребою розвитку суспільства, і саме в цьому реалізується зміст соціально-економічного закону обовязкової відповідності виробничих відносин рівню та характеру розвитку продуктивних сил. Згідно з дією цього закону відбувається поступова зміна соціально-економічних формацій [ 2, 75].
Соціально-економічну формацію, за названою концепцією, становить спосіб виробництва в сукупності з адекватною надбудовою, різноманітними та характерними для неї формами діяльності людей.
Формаційна теорія грунтується на розумінні суспільства як соціально-економічної цілісності, тобто вирішальна роль відводиться економічному фактору. Розробка поняття суспільно-економічна формація належить К.Марксу. Саме він вперше висунув ідею матеріалістичного розуміння історії. Суспільно-економічні формації це конкретно-історичні типи суспільства, послідовні сходинки історичної еволюції, що обумовлені певним способом виробництва. Основними елементами суспільно-економічної формації є базис і надбудова. Сукупність виробничих відносин, яка складає економічний лад суспільства, називається базисом. Від базису залежать всі інші суспільні відносини. Він визначає характер і зміст надбудови ідеологічних, політичних, правових відносин і ідей, організацій і установ, через які ці відносини здійснюються [ 2, 76].
В історії розвитку людства вирізняють кілька типів соціально-економічних формацій, які послідовно формувались, а далі так само змінювалися: первіснообщинну, рабовласницьку, феодальну, капіталістичну. Поряд з ними у 2080-х роках XX ст. у цілому ряді країн, зокрема СРСР, країнах Східної і Центральної Європи існував соціалістичний лад.
Відповідно до рівня і характеру продуктивних сил первісного суспільства і на основі спільної та колективної за своїм змістом і формою складалися і розвивалися колективістські первіснообщинні виробничі відносини. Їх основу становила общинна власність на засоби виробництва. Праця первісної людини не створювала додаткового продукту, а й виключалась можливість існування приватної власності, класів, експлуатації людини людиною первіснообщинного виробництва була в задоволенні потреб не окремих осіб, а всіх членів общини. Засобами досягнення мети первіснообщинного в?/p>