Адвентивна флора Чернігівської області: історія формування та сучасний стан
Дипломная работа - Биология
К., 1965.
Воейков А.Й. Воздействие человека на природу. - Землеведение. І, 2, 4. Изд-во AH CCUP, М., 1963.
Воробйов Є.О. Географічний аналіз ценоелементів лісів Правобережного Полісся і Лісостепу.
Голчпин С.В. К вопросу об антропохорних миграциях растений. - Сов. бот., 1945.
Голованов К.Є. Супутники культурних рослин. - К.: Рад. школа. 1987.-160 с.
Горностай В. І, Лукаш О. В., Карпенко Ю.О. Гербарій Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка
Дивосвіт природи Чернігівщини. (Під ред. Карпенка Ю.О.) -Чернігів, 2001.-с. 5, с. 13-22, с. 51 - 53, с. 56 - 69, с. 112-117.
Доброхліб І.В. Найшкідливіші бур`яни і боротьба з ними. Харків, 1939.
Заверуха Б.В. У світі рослин - К.: Урожай, 1980 - 167 с.
Землинский О.E. Лекарственные растения СССР, изд. 3-е. Мед-гиз, У. 1958.
Іутіна Н.В. Рудеральна рослинність України: стан та перспективи вивчення
Камишев Н.С. Основи географии растений. Изд-во Воронехск. ун-та, Воронеж, 1961.
Клеопов Ю.Д. та сучасна ботанічна наука. Матеріали читань, присвячених 100-річчю з дня народження Ю.Д. Клеопова. К.: Фітосоціоцентр, 2002. 414 с.
Корено 3. Сорные растения современности земледелия. Сельхоз. газ. М., 1973.
Котов M.I. До питання про те, як поширюються тепер рослини на Україні заносами. - Укр. бот. журн,, 1-2, I94I.
Котов М.I. Як вплинула громадянська війна на поширення рослин та тварин на Україні та в Росії. - Знання, 12. Харків, 1953.
Котов m.i. Адвентивна рослинність на Україні. - Вісн. природознавства, 5-6, 1969.
Котов M.I. Про поширення нових адвентивних рослин на Україні. - Журн. Ін-ту бот. ВУАН, 3, 1954.
Маринич О.М. Українське Полісся. - К. Рад. школа, 1962. - 163 с.
Мулярчук С.О. Рослинність Чернігівщини. - К. 1970. - 209 с.
Определитель высших растений Украины. - К.: Наукова думка, 1987. - 545 с.
Орлова Л.Д., Маленко Л.В. Участь отруйних рослин у лучних ценозах на околицях м. Полтави.
Протопопова В.В. Адвентивні рослини лісостепу і степу України. К.: “Наукова думка”, 1973. 190 с.
Протопопова В.В. Рослини-мандрівники. К.: Рад. школа, 1989. 238с.
Рідкісні і корисні рослини флори Чернігівщини в природі і культурі. -Х..К., 1996. -с. 29 -34.
Рослинність УРСР. Ліси УРСР. - К.: Наук. думка, 1971. - 460 с.
Сікура Й.Й., Капустян В.В. Інтродукція рослин К.: Фітосоціоцентр, 2003. 280 с.
Смих Г.К. Зелений дивосвіт - К.: Урожай, 1973. - 247 с.
Флора УРСР. - К.: Найк. Думка, 1965. - т. 12. - 590 с.
Червона книга України. Рослинний світ. Українська енциклопедія. -К.: 1994.-608с.
Цуканова Г.0. Антропогенна трансформація рослинності дніпровських островів у межах м. Києва // Клеопов Ю.Д. та сучасна ботанічна наука. Матеріали читань, присвячених 100-річчю з дня народження Ю.Д. Клеопова. К.: Фітосоціоцентр, 2002. С. 315.
Чинкіна Т Б. Синтаксономія лісової рослинності гирлової області Дніпра.// Клеопов Ю.Д. та сучасна ботанічна наука. Матеріали читань, присвячених 100-річчю з дня народження Ю.Д. Клеопова. К.: Фітосоціоцентр, 2002. С. 319.
Додатки
Додаток 1.
Характеристика лікувальної сировини деяких адвентивних рослин Чернігівської області
Кореневище лепехи Rhizoma Calami
Заготовляють весною чи восени від багаторічної травянистої рослини лепехи болотної - Acorus calamus L. (род. Ароїдні Агасеае).
Сировина використовується на заводах для приготування препаратів.
Лікарська сировина (мал.1.)
Являє собою шматки кореневища різної довжини (до 30 см) завтовшки 0,5 1,5 см, розрізані вздовж, злегка сплюснені чи вигнуті. На верхній стороні видні поперечні фляки
сліди відмерлих листів і стебел, на нижній численні дрібні круглі сліди відрізаних коренів. Зовні кореневище світло-коричневого кольору, злам зернистий, білувато-рожевий. Запах сильний, ароматний, смак гіркий.
Можливі домішки
Помилково можуть бути заготовлені зовні схожі на лепеху кореневища касатика жовтого. Але вони без запаху, у зламі бурого кольору, дають характерну реакцію на дубильні речовини. Влітку рослини легко відрізнити. У лепехи квітки дрібні, зеленуваті, зібрані в початок, у касатика великі, жовті.
Числові показники
Втрата в масі при висушуванні не більш 14%.
Хімічний склад
Ефірна олія, гіркий глікозид акорин, дубильні речовини, аскорбінова кислота. Ефірної олії в цільній сировині не менш 2 %, у різаній сировині не менш 1,5%; у порошку не менш 1,5%.
Лікарські засоби. Збори апетитні, гірка настойка, оліметин (лепеха, мята, скипидар, сірка), вікалін, вікаір (у препарати входить порошок лепехи). Застосування
Кореневище лепехи входить до складу зборів і гіркої настойки як шлунковий і гірко-пряний засіб. Оліметин уживають при захворюваннях нирок і печінки; вікалін і вікаір при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, при гастритах з підвищеною кислотністю.
Зберігання
На складах кореневища знаходяться в подвійних мішках. Порошок в аптеці тримають у добре закупорених банках темного скла.
Термін придатності сировини 2 роки.
Квітки ромашки Flores Chamomillae
Заготовляють із однолітніх культивованих і дикоростучих рослин: ромашки аптечної (обдертої) Matricaria recutita L. (M. chamomilla L.), ромашки запашної (без`язичкової) М. discoidea (Less.) DC. (М. matricarioides Porter) (род. Астрові, чи Складноцвітні, Asteraceae, Compositae).
На заводах із сировини готують препарати. Сировина відпускається з аптек для приготування настоїв, входить у лікарські збори.
Лікарська сировина
Сировина ромашки аптечної являє собою цільні кошики з короткими квітконосами довжиною до 3 см, зібрані в початковій
