Контрольна по госпправу
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
°ми та несуть встановлені законом обовязки.
Принципами діяльності бірж є: рівноправність учасників біржових торгів; застосування вільних (ринкових) цін; публічне проведення біржових торгів. [стаття 2 ЗУ “Про товарну біржу”]
Товарна біржа має право [стаття 3 ЗУ “Про товарну біржу”]:
- встановлювати відповідно до чинного законодавства власні правила біржової торгівлі та біржового арбітражу, які є обовязковими для всіх учасників торгів;
- створювати підрозділи 6іржі та затверджувати положення про них;
- розробляти з урахуванням державних стандартів власні стандарти і типові контракти;
- зупиняти на деякий час біржову торгівлю, якщо ціни біржових угод протягом дня відхиляються більше, ніж на визначений біржовим комітетом (радою біржі) розмір;
- встановлювати вступні та періодичні внески для членів біржі, плату за послуги, що надаються біржею;
- встановлювати інші грошові збори;
- встановлювати і стягувати відповідно до статуту біржі плату за реєстрацію угод біржі та біржових правил;
- засновувати арбітражні комісії для вирішення спорів у торговельних угодах;
- укладати між біржові угоди з іншими біржами, мати своїх представників на них;
- вносити в державні органи пропозиції з питань, що стосуються біржової діяльності ;
- видавати біржові бюлетені, довідники та інші інформаційні та рекламні видання;
- здійснювати інші функції, передбачені статутом біржі.
Товарна біржа, зокрема, забезпечує створення необхідних умов для біржової торгівлі, регулювання біржових операцій, регулювання цін на підставі співвідношення попиту та пропозиції на товари, що обертаються на біржі. Біржа зобовязана надавати організаційні та інші послуги членам і відвідувачам біржі, здійснювати збір, обробку і поширення інформації, повязаної з конюнктурою ринку. [стаття 4 ЗУ ”Про товарну біржу”]
Тема 6. Питання 4.Порядок кредитування господарюючих субєктів банками.
У юридичній літературі під кредитними правовідносинами розуміють всі кредитні відносини, що виникають при наданні (передачі, використанні і поверненні) грошових коштів або інших речей, визначених родовими ознаками, на умовах повернення.
Стаття 1 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначає банківський кредит як будь-яке зобовязання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобовязання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобовязання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобовязання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.
Положенням про кредитування, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 28 вересня 1995 р. № 246і, кредит визначається як позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається у тимчасове користування на умовах забезпеченості повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. Кредитна операція - це договір щодо надання кредиту, який супроводжується записами за банківськими рахунками, з відповідним відображенням у балансах кредитора та позичальника.
Форму кредитного договору затверджено постановою Правління НБУ від 28 вересня 1995 р. як додаток до Положення про кредитування.
На практиці порядок розгляду й ухвалення рішення про видачу кредитів, контролю за виконанням умов кредитного договору і договорів на забезпечення, зміну початкових умов і порядок погашення кредиту є процесом, що складається з наступних етапів:
Перший етап: попередній відбір та аналіз клієнтів на отримання кредиту.
Другий етап: вивчення кредитоспроможності клієнта.
Третій етап: розробка умов кредитування, підготовка та укладення кредитного договору.
Четвертий етап: банківський контроль за виконанням умов кредитного договору.
Пятий етап: погашення кредиту.
У сучасних умовах субєктам, що хазяюють, дозволяється звертатися за одержанням кредитів в інші заснування банків, тобто не за місцем перебування їх основного розрахункового рахунка.
У цьому випадку підприємство повинне представити в інше заснування банку обране їм для одержання позички в письмовому виді кредитну заявку наступного змісту (з цього починається перший етап):
- повне і скорочене найменування підприємства-позичальника з вказівкою форми власності, способу формування капіталу, складу структурних підрозділів і філій;
- юридична адреса підприємства;
- найменування заснування банку, де відкритий розрахунковий рахунок;
- найменування засновників;
- ким і коли зареєстроване підприємство;
- основні види діяльності;
- бізнес-план (чи протокол намірів);
- розмір статутного капіталу, у тому числі оплаченого;
- балансова вартість майна, що знаходиться у власності підприємства, у тому числі основні й оборотні фонди, з них закладені чи застраховані;
- мета і сума кредиту, що проситься;
- бажані умови одержання кредиту (термін, процентна ставка, порядок погашення: разовий, поетапний, передбачувані види забезпечення);
- прізвища керівників підприємства й економічних служб, що мають право підпису на банківських документах. [Л - 10]
Одночасно з кредитною заявкою підприємство-позичальник повинне представити у банк свій статут і баланс, нотаріально завірений, а також інші статистичні дані, що засвідчують разом з балансом суди про його платоспроможність і прибутковість, копію установчого дог