Кон’юнктура світового ринку золота

Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство

Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство

?алюти не був закріплений ні за однією валютою;

  • збережено золоті паритети, конверсія в золото стала здійснюватися через валюти трьох країн (США, Франція, Великобританія);
  • відновлено режим вільно коливних валютних курсів;
  • валютне регулювання здійснювалося у формі активної валютної політики, міжнародних конференцій і нарад;
  • Світова економічна кризу 30 років привела до скасування золотого стандарту і внутрішнього розміну кредитних грошів на золото в Німеччині, Австрії(1924), Великобританії (1931), США(1933), Франції(1936). Незважаючи на припинення розміну банкнот на золото у внутрішньому обороті, збереглася зовнішня конвертованість валют у золото за згодою центральних банків США, Великобританії, Франції.

    в) БреттонВудска угода 1944 р. після другої світової війни, яка установило світовий золотодевізний стандарт обміну доларів США на золото й обміну національних валют на долари США створення МВФ.

    На БреттонВудской конференції були встановлені наступні принципи і правила організації світової торгівлі, валютних, кредитних і фінансових відносин:

    1. введений золотодевізний стандарт, заснований на золоті і двох резервних валютах доларі США і фунті стерлінгів;
    2. угода передбачала чотири форми використання золота як основи світової валютної системи :

    1) збережені золоті паритети валют і введена їхня фіксація в МВФ;

    2) золото продовжувало використовуватися як міжнародний платіжний і резервний засіб;

    3)спираючись на свій золотий запас, США дорівняли долар до золота, щоб закріпити за ним статус головної резервної валюти;

    4) з цією метою казначейство США продовжувало розмінювати долар на золото іноземним центральним банкам і урядовим заставам за офіційною ціною, встановленої в 1934 р., виходячи з золотого змісту своєї валюти (35 доларів за 1 трійську унцію, рівну 31,1035 р. золота);

    1. для введення валютних обмежень була потрібно згода МВФ;
    2. установлено режим фіксованих валютних курсів, курсове співвідношення валют і їхня конвертованість стали здійснюватися на основі валютних паритетів, виражених у доларах США, ринковий курс валют міг відхилятися від паритету у вузьких межах (1% за Статутом МВФ і 0,75 % по Європейській валютній угоді);

    Економічні, енергетичні і сировинні кризи 60х років дестабілізували Бреттон Вудскую систему. Питома вага США в золотих резервах зменшилася з 75% у 1949 р. до 23%. З формуванням трьох центрів партнерства і суперництва виник новий центр валютної сили у виді Європейського союзу, що суперничає зі США і Японією.

    г) Ямайська угода країн членів МВФ 1976 р. скасування золота як засобу розрахунків, введення міжнародної розрахункової одиниці СДР, узаконювання кредитної форми валютних розрахунків при контролі паритету національних кредитних грошів і фактичного валового національного продукту;

    Четверта світова система побудована на наступних принципах :

    1. введений стандарт СДР замість золотодевізного стандарту;
    2. юридично довершена демонетизація золота: скасовані його офіційна ціна, золоті паритети валют, припинений розмін доларів на золото;
    3. по Ямайській валютній угоді золото не повинне служити мірою вартості і точкою відліку валютних курсів;
    4. країнам надані право вибору будьякого режиму валютного курсу;
    5. МВФ покликаний підсилити міждержавне валютне регулювання;

    Підсумки функціонування СДР із 1970 року свідчать про те, що вони далекі від світових грошів. Більш того виник ряд проблем :

    1) емісії і розподіли;

    Рахунок СДР давши можливість країні запозичати конвертовані валюти через МВФ, однак обсяг емісії незначний 21,4 млрд.СДР (еквівалент 34 млрд. доларів), що в 1997році збільшений у два рази. Однак, оскільки розподіл СДР пропорційний внеску країни в статут МВФ, практично вони зосереджені на рахунках розвитих країн.

    2) забезпечення

    Важливою проблемою СДР є їхнє забезпечення, оскільки на відміну від золота вони позбавлені власної вартості. Спочатку в 1970 р. одиниця СДР прирівнювалася до 0,888671 г. золота. Потім курс СДР із 1974 року визначався як середньозважений по валютному кошику 16 валют, з 1981 долі в валютному кошику залишилося 5 валют ( долар США, марка ФРН, фунт стерлінгів, японська ієна, французький франк), з 1999 долі валютний кошик складається з трьох валют (долар США, євро, фунт стерлінгів).

    3) методу визначення курсу

    4) сфера використання СДР, в основному, застосовуються в операціях МВФ як коефіцієнт перерахування національних валют, масштаб валютних порівнянь.

    д) Маастрихська угода про введення з 1999 р. у Європейському союзі єдиної розрахункової і фактичної валюти ЄВРО з відмиранням поняття національна валюта, з 2002 долі національні валюти в країнах Європейського Союзу вилучені з обороту.

    У даний час в ході еволюції світового економічного розвитку відбувся природний розвиток поняття гроші від натуралістичного(з власною вартістю грошей як перехідного засобу товарного обміну) до кредитнорозрахункового наповнення (заснованого на паритеті вартості національного продукту країни і співвідношення з продуктивністю праці і національних продуктів інших країн світу) . При цьому вихідні поняття золота збереглися як резервні засоби розрахунків, а розвиток світових телекомунікацій привів до створення електронних безготівкових грошів як форми всесвітнього розрахункового засобу.

    Золото продовжує відігравати значну роль як частина золотовалютних резервів, що утримуються