Geum.ru

Композиційні закономірності творів образотворчого мистецтва

Информация - Культура и искусство

Другие материалы по предмету Культура и искусство

низ зображення. Овал часто застосовується як формат для зображення портрета людини, оскільки його конфігурація легко співвідноситься з овалом людської особи [5].

Художники можуть використовувати формати складної конфігурації, що складаються з поєднання обох перерахованих геометричних фігур, наприклад півкола і прямокутника.

В ескізі промальовувалася загальна композиційна схема, розташування і взаємозвязок основних дійових осіб без детального промальовування. Можливе тонове і колірне рішення ескізу. Далі зазвичай виконується малюнок композиції, потім живописне або графічне її втілення.

Один з цікавих етапів роботи збір натурного матеріалу, який включає спостереження навколишнього життя, виконання начерків і зарисовок будинку, на вулиці у звязку з вибраним сюжетом. Можна зайнятися збором натурного матеріалу відразу після вибору сюжету або виконати цю роботу після першого ескізу композиції. Якщо щось не виходить в малюнку композиції, можна ще раз відправитися на етюди, замалювати деталі, що не виходять, а потім уточнити малюнок з використанням зібраного натурного матеріалу. Можна навіть виконати новий композиційний ескіз з урахуванням виконаних начерків і зарисовок з натури, уточнити задум [7, 61].

Перераховані етапи виконання композиції дуже важливі, особливо в навчальних цілях. Проте художники, буває, відмовляються від якого-небудь етапу. Всі вони працюють по-різному. Хтось наполегливо шукає в натурі всі деталі для картини, робить етюди за різних станів природи, малює натурників у відповідних костюмах і позах, вивчає необхідний історичний або мистецтвознавчий матеріал. Інший художник більше довіряє своїй зоровій памяті і уяві і взагалі відмовляється від вивчення натури.

Все сказане про роботу над композицією не слід розуміти як постійний, обовязковий і незмінний порядок її виконання. Проте дотримання композиційних правил допомагає досягти добрих результатів, веде до вершин майстерності.

Список використаних джерел

 

  1. Аксенов Ю.Г., Левидова М.М. Цвет и линия. - М.: Сов. художник, 1986. - 326 с.
  2. Алексеев В.В. Изобразительное искусство и школа. М.: Педагогика, 1968. 184 с.
  3. Васильєва О., Поклад І. Розвиток творчої особистості дитини в образотворчій діяльності // Мистецтво та освіта. - 2002.- №2.- С.42-43.
  4. Верб В.А. Искусство и художественное развитие учащихся. Л.: Наука, 1977. 116 с.
  5. Виноградова Г. Малювання з натури. К.: Рад. школа, 1976. 118 с.
  6. Гандзій П.А., Левицький Ф.Д. Уроки малювання: Посібник для вчи-теля. К.: Рад. школа, 1975. 224 с.
  7. Демченко І.І. Використання інтерактивних технологій навчання при викладанні образотворчого мистецтва у початковій школі // Мистецька освіта у контексті європейської інтеграції: Теоретичні та методичні засади розвитку / Тези Міжнародної наукової конференції. К. Суми: СумДПУ ім. А.Макаренка, 2004. С. 244-246
  8. Дмитриева А. Словесный художественный образ и детский рисунок // Искусство в школе. 1993. №2. С. 39-43.
  9. Кириченко М.А. Учіться малювати. - К.: Рад. шк., 1987. - 58 с.
  10. Кириченко М.А. Альбом з образотворчого мистецтва для 1-3 класів. К.: Рад. шк., 1990. - 80 с.
  11. Лепикаш В.А. Живопись акварелью. М.: Изд-во Акад. художеств СССР, 1961. - 114 с.
  12. Никанорова Н.П. Наглядное пособие и оборудование для занятий изобразительным искусством. М.: Педагогика, 1975. 136 с.
  13. Огурцова С.В. Дитина в світі скульптури. Донецьк: Лебідь,2002.-68 с.
  14. Орловский Г.И. О художественном образовании учителя рисования. Л.: Наука, 196. 268 с.
  15. Проців В.I., Кириченко М.А. Образотворче мистецтво. 1-3 класи. - К.: Рад. шк., 1982. - 158 с.
  16. Трач С.К. Уроки образотворчого мистецтва. 2 клас. - Тернопіль: Навчальна книга Богдан, 2007. 96 с.
  17. Шорохов Е.В. Методика преподавания композиции на уроках изобразительного искусства в школе. М.: Просвещение, 1974. 235 с.