Комплексна фізико-географічна характеристика Уралу
Курсовой проект - География
Другие курсовые по предмету География
, а серед них широко поширені перегнійно-карбонатні ґрунти. В осьовій частині Уралу домінують метаморфічні породи, тому всі ґрунти, і навіть гірсько-лужні, містять в малопотужних горизонтах уламки гірських порід. Східний схил складений породами кристалічним, метаморфічними і осадовими. Ґрунти формуються на грубому елювії і делювії і мають велику мозаїчність.
Палеоботанічні знахідки свідчать про те, що в третинний час на Південному Уралі і на оточуючих його просторах була поширена більш теплолюбна, ніж сучасна, рослинність і видовий склад лісів був значно багатіший сучасного. Ліси складалися із бука, граба, дуба, ясену, вязу, вільхи, ліщини та інших порід. Біля м. Орська росли пальми. Найбільш високі гори були покриті хвойними лісами із ялини, кедра, сосни і берези. Під час максимального зледеніння загинули теплолюбні широколистої породи і поширились сосново-листяні і березові ліси. Ліси зміщувалися на схили і в передгіря, і зі сходу на Урал і далі на Східноєвропейську рівнину проникли сибірські види (піхта, кедр). В теплий і вологий міжльодовиковий час західний схил Південного Уралу знову покрився широколистяними лісами, що розселилися із районів, в яких вони пережили зледеніння. В центральній гірській смузі утворювалися темнохвойні ліси із ялини, піхти і кедра, а на східному схилі світлохвойні ліси, переважно із сосни, берези.
Нове леденіння викликало велике поширення сосни, берези, які витіснили широколистяні породи. В наступне потепління в кінці голоцену знову наступили південні і ксерофітні рослини, о розселилися із Середземноморя. Лісостепові і степові групування про двинулися далеко на північ. Так, на Уралі поступово склалися сучасні рослинні групування. Флора Уралу складається із 1600 видів, із них відомі 25 ендеміків; козлець чина, качим та ін.
Бідність Уралу ендемічними видами пояснюється його положенням посеред материка, перетином ним різних зон, а також доступністю розселення і змішування рослин різних флор, які перетинали гори, не утворюючи ізольованих ареалів. Великий вплив на рослинність і ґрунти Уралу виявила господарська діяльність людини. На Середньому і Південному ралі на великих просторах ліси зведені, великі території розорані, на вирубках поширились вторинні березово-соснові ліси.
4.2 Тваринний світ
Тваринний світ Уралу дуже багатий. Багато промислових вдів тварин. Іще в минулому столітті, а також на початку 20-го століття, в дореволюційні роки, в уральських лісах були майже винищені такі високоцінні промислові звірі, як річковий бобер, соболь, видра, лось.
Особливості географічного положення і рельєфу Уральських гір, що визначили основні риси їх природи, вплинули на склад і поширення тварин. Фауна Уралу тісно повязана з фауною Східноєвропейської і Західносибірської рівнин.
В тундрах Пай-Хоя і полярного Уралу видовий склад тварин небагато численний, але кількість особин деяких тварин дуже значна. Велика частина тварин відноситься до ендемічних видів і навіть до родів, наприклад, песець, біла сова, обський лемінг, білолобий гусь та ін. Північний олень, вовк, горностай, ласка, заєць-біляк, біла куропатка зустрічаються в тундрі і в лісах. Тундрова куропатка, рогатий жайворонок живуть в тундрі. В тундрі багато комарів, мошки та ін. Невелика кількість видів, що мешкають в тундрі, і їх своєрідність пояснюються дуже суворими умовами існування. В тундрі, навіть гірській, дуже багато гусиних птахів і куликів, тому що багато водойм, і мало горобиних, тому що майже немає квіткових рослин, насіння яких служать ля них основною їжею. Для тундри типові вкрай нерівномірне розподілення тварин по території і дуже сильні коливання чисельності особин в різні роки. Фауна тайги на Приполярному, Північному і Середньому Уралі набагато багатіша від рівнинної тайги. В ній живуть лось, росомаха, соболь, білка, бурундук, колонок, летяга, бурий ведмідь, горностай, ласка, лисиця, заєць-біляк, північний олень та ін. Типові тайгові птахи: рябчик, глухар, сова, чорний дятел, кукша, кедрівка, снігур, щур та ін. По річковим долинам і озерам зустрічаються видра і бобер. Біля водойм живуть водяні землерийки, або кутори водяні полівки. На Уралі розселені нові цінні тварини. Так, в Ільменському заповіднику була проведена акліматизація плямистого оленя. Широкого поширення набула ондатра. Розселили також бобра, марала, вихухоль, єнотовидну собаку, американську норку і бургузинського соболя. Основні помислові тварини рала білка і куниця.
РОЗДІЛ 5. Сучасний стан ландшафтів
У горах неможливо виділити ландшафтні зони, аналогічні рівнинним, тому гірські країни діляться не на зони, а на гірські ландшафтні області. Виділення їх відбувається на основі геолого-геоморфологічних і біокліматичних особливостей, а також висотної зональності.
Тундрова і лісотундрова область Полярного Уралу. Вона простягається від північної окраїни Уральського поясу до 6430 пн.. ш. Разом з хребтом Пай-Хой Полярний Урал утворює дугу, яка обернена випуклою стороною на схід. Осьова частина Полярного Уралу проходить під 66 сх.. д. на 7 східніше Північного та Середнього Уралу. У формуванні рельєфу Полярного Уралу виключно велика роль морозного вивітрювання, яке супроводжується утворенням камяних розсипів курумів і структурних (полігональних) ґрунтів. Багаторічна мерзлота і часті коливання температури верхніх шарів ґрунту літом сприяють розвитку соліфлюкційних процесів.
Клімат Полярного Уралу холодний і вологий. Літо хмарне, дощове, сере