Комплекс моделей енергоспоживання регіонами України
Дипломная работа - Экономика
Другие дипломы по предмету Экономика
°прямком роботи
Прогнозування енергоспоживання є основою для розробки розвитку електро- та теплоенергетики регіону. Цій проблемі присвячено роботи Енергетичного Інституту ім. Г.М. Крижановського, ВГПІ та НДІ Енергосітьпроект і ряд інших досліджень.
Сьогодні енергетична промисловість України - це розгалужений потужний промисловий комплекс, який обєднує понад 500 підприємств і організацій різних форм власності. Його складають 14 теплових електростанцій (ТЕС); 27 теплоелектроцентралей (ТЕЦ) загального користування, які входять до складу систем централізованого теплопостачання міст, та 243 промислових ТЕЦ; 4 атомні електростанції (АЕС); 8 великих гідроелектростанцій (ГЕС); майже 36 тис. км газопроводів; 4000 км магістральних нафтопроводів; 6 нафтопереробних заводів; понад 180 шахт та інше. В енергетичному комплексі України працює понад 800 тис. чоловік, ці дані приводить Закіров Д.Г. в книзі Концептуальні основи енергозбереження в промисловості України .
Методи моделювання являють собою досить широкий спектр економіко-математичних, економетричних та інших моделей, що мають спільну рису спробу побудувати моделі обєктів реальної дійсності, особливо (в межах можливості) їхньої динаміки, щоб на їх основі створити підвалини для відпрацюванняоптимальних управлінськихрішень [22].
Найважливішими функціями в системі стратегічного планування енергоспоживання, які виділяються у статті Малишева Е.А. Методологія формування механізму ефективного енергоспоживання в регіональному енергетичному комплексі є:
визначення можливих цілей і напрямків розвитку обєкта прогнозування;
оцінка соціальних, економічних, наукових, технічних та екологічних наслідків реалізації кожного з можливих варіантів розвитку обєктів прогнозу;
визначення змісту заходів щодо забезпечення реалізації можливостей та послаблення загроз кожного з можливих варіантів розвитку прогнозованих подій;
оцінка необхідних витрат і ресурсів для впровадження розроблених заходів і наслідків щодо обмежень у системі час гроші.
Коган Ю.М. у своїй роботі Сучасні проблеми прогнозування потреби в електроенергії відзначає, що у стратегічному плануванні регіонального енергоспоживання прогнози використовуються в різних варіантах:
побудова системи прогнозів для різних співвідношень продукт ринок;
оцінка впливу різних факторів на розвиток ситуації, в тому числі по окремих ринках (наприклад, вплив нових технологій виробництва, зміни в потребах окремих груп споживачів тощо);
виявлення ймовірності точок зростання у макро- та мегасистемах і вплив на них окремих факторів (наприклад, зростання попиту на певний вид товару внаслідок зростання доходів споживачів);
зміни у співвідношеннях можливості загрози (наприклад, нереалізована можливість може стати загрозою, якщо її використає у повному обсязі конкурент);
розробка цілей та альтернативних стратегій їхнього досягнення.
Однак деякі підприємства для прийняття рішень про майбутнє організації або зовсім не застосовують прогнози, або застосовують їх незначною мірою описують Бурий О. В., Калинина А.А. та Кукреш Л.Я. в своїй праці Енергоекономічне прогнозування розвитку регіонів. Як правило, такі фірми функціонують недовго, тому що навіть ті зміни у середовищі, які можна передбачити, стають несподіванкою: підприємство неготове для повної реалізації можливостей, що надаються зовнішнім середовищем, або терпить крах під впливом будь-якої, навіть незначної загрози.
Досвід процвітаючих підприємств свідчить про обмеженість екстраполяційних та інтуїтивних прогнозів. Тенденції, виявлені на основі аналізу інформації про події, що відбулися в недалекому минулому, можуть бути ненадійними індикаторами майбутніх тенденцій [21].
Більша частина галузей української економіки (такі як видобувна та хімічна промисловість) є енергоємними описує в своїй статті Проблеми прогнозування електроспоживання по підприємствах і енергосистемах Вокін Е.В., що негативно вливає на загальний показник енергоємності. Незважаючи на істотний спад промислового виробництва та відповідне скорочення енергоспоживання в середині 90-х років минулого століття, використання енергії в найбільш енергоємних секторах скоротилось значно менше, ніж в економіці в цілому, оскільки робився основний вклад у ВВП та державну казну. В певних виробничих галузях енергоємність збільшилась під час економічного спаду через великі обсяги фіксованого енергоспоживання.
Прогнозування енергоспоживання є основою для розробки розвитку електро- і теплоенергетики регіону на перспективу. Цій проблемі присвячені роботи Енергетичного Інституту ім. Г.М. Крижановського, ВГПІ і НАН Енергосітьпроект і ряд інших досліджень . На протязі багатьох років в Київському науковому центрі УРО АН проводилися методичні розробки і розрахунки перспективних рівнів і режимів електроспоживання регіонів. Останніми роками ці дослідження ускладнилися, що повязане як з необхідністю вирішення нових методичних і інформаційних проблем, так і з підвищенням невизначеності соціально-економічного розвитку регіону.
Відома безліч всіляких підходів, методів і моделей прогнозування енергоспоживання на віддалену перспективу, але всі вони не позбавлені недоліків стверджує у своїй статті Успенська І.Г. Прогнозування режимів електроспоживання. Основний недолік статистичних методів полягає в недостат?/p>