Агровиробнича характеристика чорнозему південного
Информация - Сельское хозяйство
Другие материалы по предмету Сельское хозяйство
о-фізичні властивості задовільні, структура в них майже така, як і у чорноземів звичайних, але водотривких агрегатів уже значно менше, до 25-30 % в орному шарі.
Таблиця 4
Фізико-хімічні властивості чорноземів південних
ПоказникиГлибина взятої пробиГлинисті перехідні до звичайнихГлинистіПилувато - важкосуглинковіПіщанисто - суглинковірН сольової витяжки0-206,06,36,10,3025-456,26,56,30,45Гідролітична кислотність мг-екв на 100 г грунту,0-202,772,301,521,6525-451,581,201,131 20Сума ввібраних основ, мг- екв на 100 г грунту0-2033,433,026,826,025-4535,032,429,031,0Ступінь насичення основа-0-2092,593,494,095,025-4595,796,396,097,0Вміст увібраних основ, ми, % екв на 100 г грунтуСа2+0-2027,423,922,819,5025-4528,928,922,0622,00Mg2+0-207,77,96,35,0825-455,37,26,94,91Na+0-20-0,30-0,3825-45-0,21-0,56
Це повязано з меншим вмістом гумусу, а також появою в ґрунтово-вбирному комплексі обмінного натрію. Нижча в них і забезпеченість азотом та фосфором, але дуже висока - калієм. їх бонітет дорівнює 50-58 балам.
6.Сільськогосподарське використання
Ґрунти зони (чорноземи звичайні і південні, каштанові і світло-каштанові солонцюваті та коричневі ґрунти) характеризуються високим вмістом гумусу. Сонячної енергії і тепла тут достатньо для розвитку сільськогосподарських культур з тривалим вегетаційним періодом і одержання високих урожаїв.
Водночас у південному Степу завжди спостерігається нестача вологи: річна кількість опадів становить 300- 410 мм, з них на травень - серпень припадає 170-200, а в посушливі роки- 150 мм. Внаслідок цього бувають значні недобори урожаю. Часті посухи наносять сільському господарству велику шкоду. Різке зменшення валового збору зерна та інших культур у посушливі роки негативно позначається на кормовій базі тваринництва, що знижує його продуктивність.
Висока родючість чорноземів і економічне значення їх привертали увагу багатьох вчених - ґрунтознавців. Але досягнути максимальних врожаїв можливо за умови інтенсивного зрошення.
Зрошення - вирішальний фактор для вирощування високих і стійких урожаїв сільськогосподарських культур на південних чорноземах. На зрошуваних землях господарства вирощують високі врожаї рису, овочів, кормів.
У Степу зосереджено 83,3 % зрошуваних земель - 1,9 млн га (загальна площа їх 2,28 млн га).
Застосування зрошення і хімізації землеробства сприяє розширенню асортименту і зміні структури посівних площ сільськогосподарських культур, розвитку рисосіяння і промислового овочівництва. Без добрив неможливо виростити високий стабільний врожай навіть основної культури зони - озимої пшениці. Саме це і визначає збільшення обємів застосування мінеральних та органічних добрив.
В умовах інтенсивного землеробства особливу увагу слід приділяти вмісту в ґрунті органічної речовини, зокрема гумусу. Для кожного типу ґрунтів існує і мінімальний вміст гумусу. Для чорноземів південних він становить менше 4, а для каштанових ґрунтів - менше 2,5 %. Зниження запасів гумусу в ґрунті при екстенсивних системах землеробства призводить до погіршення його структури, порушення оптимальних умов водного, повітряного і теплового режимів. Спостерігаються зміни біологічних процесів, підвищується нагромадження залишків пестицидів і солей важких металів, розвиваються ерозійні процеси.
Отже, можна зробити висновок, що сільськогосподарська продукція вирощена на чорноземах, характеризується високою якістю. Особливо це стосується твердих пшениць, які завжди користувалися популярністю на світовому ринку. До того ж у чорноземній зоні інтенсивно розвивають тваринництво, птахівництво, бджільництво тощо.
Чорноземи південні, завдяки своїй високій родючості, є ґрунтами універсальної придатності під усі сільськогосподарські культури і плодово - ягідні насадження.
7.Заходи покрашення родючості ґрунтів
Існують певні заходи які покращають родючість чорноземних ґрунтів.
Першочергове значення має зяблева оранка плугами з передплужниками на глибину 22-25, а під цукрові буряки, кукурудзу - на 25 - 30 см, проведена слідом за збиранням урожаю.
У посушливі роки на чистих від бурянів полях кращі результати дає поверхневий обробіток ґрунту дисковими лущильниками на глибину 10-12 см з наступним боронуванням. Раціонально застосовувати на цих ґрунтах такі способи обробітку, які б сприяли поліпшенню водного ґрунту в передпосівний період з метою одержання своєчасних і дружних сходів, а також способи, які сприяють нагромадженню та збереженню максимальних запасів вологи в глибоких горизонтах ґрунту (затримання , талих вод навесні, снігозатримання, насадження лісосмуг тощо). [5]
Чорноземні ґрунти, незважаючи на високу їх природну родючість, ефективно реагують на внесення добрив.
Калійні добрива на чорноземах насамперед необхідно вносити під такі культури, як цукрові буряки, соняшник тощо.
Ефективність зрошення підвищується при внесенні добрив. Забезпечення рослин вологою та елементами живлення дає можливість збільшити густоту насадження рослин.
Зрошення уже в перший рік знижує інтенсивність нітрифікації. Вміст у ґрунті нітратного азоту зменшується. Після багаторічного зрошення початковий рівень забезпечення рослин нітратним азотом треба підтримувати щорічним внесенням азотно-фосфорних добрив.
Якщо в сівозміну вводять люцерну і мінеральні добрива застосовуються разом з гноєм, то при тривалому зрошенні в ґрунті нагромаджується органічна речовина, яка легко гідролізується, що підвищує вміст у ґрунті нітратного азоту.
Фосфорні добрива на зрошуваних землях маю