Капітал і виробничі фонди

Информация - Экономика

Другие материалы по предмету Экономика

оцеси.

При розрахунку виробничої потужності слід звертати увагу на виявлення і усунення 35 так званих вузьких місць, тобто відставання пропускної здатності окремих груп обладнання від пропускної здатності ведучої групи обладнання.

Виробнича потужність верстата, обладнання, агрегата (ВПВ) обчислюється:

 

ВПв = Фд/ Тшт

 

де Фд дійсним ефективний фонд робочого часу обладнання, год.;

Тщт прогресивна норма часу на одиницю продукції, год./од.

 

Фд = (Фк В-С) nзм* tзм* Квтрат, год.,

 

де Фк число календарних днів у періоді;

В, С число вихідних і святкових днів у періоді;

nзм кількість змін роботи одиниці устаткування;

tзм тривалість зміни, год.;

Квтрат коефіцієнт втрат робочого часу через простої, непродуктивні витрати робочого часу, ремонти, скорочення тривалості зміни в передсвяткові дні та ін.

Виробнича потужність потокової лінії (ВПпл):

 

ВПпл = Фд/r

 

де r такт потокової лінії, годУодиниць.

Вихідна виробнича потужність у вартісному виразі, тобто потужність на кінець розрахункового періоду (року) (ВПвих), обчислюється:

 

Вивих = ВПвх +ВПвв ВПвив, грн.,

 

де ВПвх виробнича потужність на початок періоду, грн.;

ВПвв введена в плановому періоді виробнича потужність, грн.;

ВПвив виведена за плановий період виробнича потужність, грн.

Середньорічна виробнича потужність (ВГЦерр) підприємства, цеху, обчислюється за формулою:

 

ВПсер р=ВПвх + ВПвив* ВПвив * грн.,

де к кількість місяців експлуатації обладнання з певною потужністю протягом року.

Ефективне використання основних фондів та виробничих потужностей має важливе значення для підприємства, оскільки їх повніше використання сприяє зменшенню потреб у введенні в експлуатацію нових виробничих потужностей, веде до збільшення обсягів випуску продукції.

Основними напрямами поліпшення використання основних фондів підприємств є:

зменшення кількості недіючого устаткування, виведення з експлуатації зайвого та швидке залучення у виробництво невстановленого устаткування;

скорочення та ліквідація внутрішньозмінних простоїв шляхом підвищення рівня організації виробництва, підвищення коефіцієнта змінності роботи обладнання;

підвищення якості ремонтного обслуговування основних фондів;

удосконалення виробничої структури основних фондів;

модернізація діючого устаткування, машин і механізмів;

швидке освоєння проектних потужностей, введення в дію нових технологічних ліній, агрегатів, устаткування;

економічне стимулювання раціонального використання основних фондів.

 

Література

 

1. Бойчик І.М. Економіка підприємства. К.:Атака, 2002. 480с.

2. ПокропивнийС.П. Економіка підприємства. К.:КНЕУ, 2001. 528с.