Історія української конституції
Курсовой проект - Юриспруденция, право, государство
Другие курсовые по предмету Юриспруденция, право, государство
ють спиратися передусім на Конституцію, відповідати її основним положенням.
Центральне місце у структурі реформи правової системи посідає розвиток законодавства. Лише за перший рік після прийняття Конституції було прийнято понад 190 законів Конституція є юридичною базою розвитку усіх галузей права. Усі закони, інші політико-правові акти мають відповідати Конституції як Основному Закону країни. Верховенство Конституції у правовій системі виявляється у тому, що жодний правовий акт не може бути поставлений в один ряд з нею.
Нині слід прийняти передусім базові фундаментальні закони і кодекси. Кодифікація законодавства є головним напрямом у діяльності законодавця.
Висновок
Таким чином, розбудова Української незалежної держави, створення її розгалуженої правової системи були складним і тривалим процесом, який вимагав напружених зусиль з боку як державних структур, так і громадськості. Вже багато зроблено. Зрушено з місця і розпочато здійснення економічних реформ. Чималими є здобутки утвердження демократії. Україна стала повноправним членом світового співтовариства. Найважливішим кроком у майбутнє є входження її до Ради Європи. Водночас у процесі державно-правового будівництва існує чимало проблем. Існують ускладнення у взаємовідносинах між законодавчою і виконавчою гілками влади. Не менш проблемним виявилось і питання про ефективність реалізації чинного законодавства, що істотно відбилося на темпах формування правової держави. Відчувалася нагальна потреба у посиленні контролю з боку судової влади за реалізацією чинного законодавства.
Велику роль у розбудові Української правової держави відіграє Конституція 1996 р. Вона посідає одне з головних місць у новітній історії нашої держави, яка віднині міцно стоятиме на ґрунті демократії і парламентаризму. Отже, український народ будує суверенну і незалежну, демократичну, соціальну, правову державу, в якій людина, її життя і здоровя, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.
Але саме життя вказало на необхідність подальшого удосконалення Основного Закону України.
У непростій ситуації Україні вдалося вийти на європейську модель поведінки у державно-політичному і суспільному житті. У її основі толерантність і компроміс, політичний та ідеологічний плюралізм, свобода світогляду і віросповідання, слова та інформації, різноманітність у духовній сфері, які прийшли на зміну диктату, цензурі та монополії однієї партії.
Конституція - Основний Закон кожної держави. Сьогодні Конституція являє собою документ, на засадах якого визначається адміністративно- територіальний устрій держави, відбувається розподіл влади в державі, визначається структура та повноваження органів влад, встановлюється перелік, механізм і порядок дотримання та захисту основних прав, свобод та обовязків людини і громадянина.
Список використаної літератури
1. Бойко О. Д. Історія України. К., 2002;
2. Боярська З. І. Історія держави та права України. К., 2001;
3. Гончаренко В.Д. Хрестоматія з історія держави та права України. К., 2000;
4. Дорошенко Д. Історія України. 1917 1923. Доба Центральної Ради. Нью Йорк. 1954;
5. Копиленко О.А., Копиленко М.Л. Держава і право України 1917 1920 рр. Центральна Рада. Гетьманство. Директорія. К., 1997;
6. Потульницький В.А. Історія української політології. - К., 1992;
7. Рогожин А.Й. та ін. Історія держави та права України. К., 2000;
8. Слюсаренко А., Томенко М. Історія української Конституції. К., 1997;
9. Чайковський А.С., Батрименко В.І., Копиленко О.Л. Історія держави та права України. К., 2001;
10. Шевченко О.О., Вовк О.Й., Капелюшний В.П. Історія українського права. К., 2001;
11. Шевчук В.П., Тараненко М.Г. Історія української державності. К., 1999.
12. Гошуляк І.Л. Про причини поразки Центральної Ради. // Український історичний журнал. - 1994. - № 1;
13. Гошуляк І.Л. Центральна Рада: погляд із сьогодення. // Історія України. 1998. - № 42;
14. Копиленко О. Уроки Центральної Ради. // Радянське право. 1991. - № 11;
15. Кудлай О.Б. Переговори Центральної Ради і представників Тимчасового уряду. // Український історичний журнал. - 1999. - № 6;
16. Кульчицький С. Останній універсал Центральної Ради. // Історія України. 1998. - № 5;
17. Кульчицький С. Нотатки про українські революції. // Історія України. 2002. - № 6;
18. Яковлєв А. Основи конституції УНР. // Розбудова держави. 1992. - № 5.
19. Яременко Т. Становлення інституту прав людини в історії українського державотворення (1917 1920 рр.). // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. 2003. - № 3.
Размещено на