Історія селянського повстання під проводом Івана Болотникова
Информация - История
Другие материалы по предмету История
Ляпуновим і Сумбуловим. Пізніше зрадив Болотникову знемога Пашков. Це був великий успіх Василя Шуйського в боротьбі з Болотникова.
Поразка Болотникова під Москвою була швидкою.27 листопада Василь Шуйський вдалося завдати поразки Болотникову, а 2 грудня виграти вирішальну битву біля села Котли. Поразка Болотникова під Москвою відбулося в результаті зміни співвідношення сил борються сторін. Наприкінці листопада Шуйський отримав велике підкріплення: на допомогу йому підійшли смоленські, Ржевського та інші полки. В армії Болотникова також відбулися зміни, послабили її: до цього часу відноситься зрада знемоги Пашкова, який перейшов 27 листопада на бік Шуйського разом зі своїм загоном. Поразка Болотникова 2 грудня докорінно змінило обстановку в країні: воно означало зняття облоги Москви, перехід ініціативи в руки воєвод Шуйського. Цар жорстоко розправився із захопленими учасниками повстання. Проте боротьба повсталих селян і холопів не припинилася.
"Різанина тут була незвичайна і в полон захопили до 6000 чоловік". У Москві всі тюрми були переповнені полоненими. Багато полонені були розподілені серед населення і замкнені в підвали під палатами та наказами. З полоненими жорстоко розправлялися. "Щоночі в Москві їх водили сотнями, як ягнят на забій, ставили в ряд і вбивали, як биків, бючи палицею по голові, а тіла спускали в лід, у річку Яузу" [20, c.73].
Розділ ІІІ. Калузький період повстання, облога Тули та взяття в полон І. Болотникова
Дійшовши до Калуги, Болотников зміцнився тут і тримався всю зиму. Царські війська таборували під Калугою, і в їхньому таборі йшла весела, розгульна життя. Болотников виробляв неодноразові вилазки, які завдавали великої шкоди царським військам. Маса говорить, що царська армія втрачала щоденно 40 - 50 осіб, тоді як повстанці - 1 - 2. Одночасно з облогою Калуги Шуйський направив в головні осередки селянських повстань пять великих загонів. Двома цими загонами був розбитий при річці Вирка загін повстанців під командуванням Мосальськ, що йшов у Калугу на виручку Болотникова. У цей час військами Шуйського були взяті Арзамас і Алексин, звільнений від облоги Нижній. Але під Тулою і Веньова урядові загони зазнали невдачі.
Після поразки під Москвою головними базами повстання стають Калуга і Тула. Район, охоплений повстанням, не тільки не зменшився, а, навпаки, розширився, включивши в себе міста Поволжя. У Поволжі проти кріпосників виступили татари, мордва, марі і інші народи. Таким чином, боротьба йшла на великій території. Особливо гострим було становище в районі Рязані - Брянська і в Середньому Поволжі, не загасав боротьба і в Новгородській-Псковської області, на півночі та в Астрахані. Крім того, що виникло на Тереку руху, очолюваного самозванцем "царевичем" Петром, уявним сином Федора Івановича (це імя взяв Ілля Горчаков, походив з посадських людей міста Мурома), до початку 1607 переріс рамки суто козацького виступу і злилося з повстанням Болотникова. Уряд Шуйського прагнуло придушити всі центри та осередки повстання. Болотников був обложений у Калузі військами Шуйського. Безуспішна облога Калуги тривала з грудня 1606 р. по початок травня 1607 р. У другому найважливішому центрі повстання - Тулі знаходився "царевич" Петро [28, c.54].
Безуспішність спроби Василя Шуйського одним ударом завершити розгром повстання Болотникова показала, що, незважаючи на поразку під Москвою, сили повсталих були далеко ще не зломлені. Тому продовжуючи боротьбу проти основних сил Болотникова під Калугою, уряд Шуйського одночасно вживає заходів і для придушення повстання в інших районах.
Поки Болотников із загоном сиділи в облозі в Калузі, царські воєводи двічі намагалися підпалити місто. У перший раз вони, зігнавши для рубки лісу навколишнє населення, зробили деревяну гору, яку підкотили до міста і хотіли підпалити, розраховуючи на те, що вітер перенесе пожежа на стіни міста. Але Болотников, зробивши вилазку, спалив гору тоді, коли вона була ще далеко від міста. Другий раз, на початку травня, воєводи повезли до міста деревяну гору-вал, за якою під прикриттям тур йшли війська. Повстанці, дізнавшись про цю затію, повели зустрічний підкоп до гори і, коли вона була вже готова і на ранок повинна була бути посунути впритул до обложеному місту, вночі заклали в цей підкоп порох, і гора разом з царським військом злетіла на повітря. Скориставшись, цим, обложені зробили вилазку і розбили що бігли в страху залишки царського війська. Вбито було, до 15 тисяч осіб. Панікою було взято все військо, аж до воєвод. Тільки зрадник, Пашков зі своїм загоном, що став тепер надійною опорою боярський уряду, разом зі Шуйським намагався затримати втікачів і прикривав їх своїм загоном.
Боротьба під Калугою завершилася в травні 1607 р. битвою на річці Пчельне, де війська Шуйського були вщент розбиті і втекли. Поразка військ Шуйського і зняття облоги Калуги означало величезний успіх повстання Болотникова. Це призвело до гострого конфлікту між царем і боярами, що вимагали зречення Василя Шуйського [22, c.59].
Після поразки військ Шуйського на Пчельне і зняття облоги з Калуги Болотников відійшов до Тули і обєднався там з "царевичем" Петром. Незабаром Болотников залишив Калугу і пішов у Тулу, яка на той час була вже взята загонами Петра Ілейко. Перемога, здобута Болотникова, привела в паніку уряд Шуйського. Негайно була проведена свого роду загальна мобілізація війська, або, як це тоді називалося, великий збір даточних людей з усіх волостей, і з