Історія розвитку анатомії як науки
Информация - Биология
Другие материалы по предмету Биология
ділити працю короля Сицилії та Єрусалима Фрідеріка ІІ "Про соколине мисливство" (1274), у якій вперше описано деталі анатомії птахів.
У ветеринарних трактатах Моруса і Марко (1316) та Августіно Колумбре (1518) подано основи анатомії коня і великої рогатої худоби.
Історія анатомії в новий час (до заснування вищих ветеринарних закладів)
Цей період історики ще називають періодом Карла Руїні - засновника доскональної анатомії коня (1598). З імям Андрія Везалія (1514-1564 рр) повязаний вік Відродження, або реформ. Везалія по праву називають реформатором анатомії.
Він розтинав трупи і в 1543 р. закінчив працю "Про будову людського тіла" в семи книгах. Після тривалих віків глибокого занепаду науки відкриття йшло за відкриттям.
Імена багатьох анатомів епохи Відродження перейшли в анатомічну номенклатуру - Я. Сільвій (1478-1555), Г. Фаллопій (1525-1562), В. Євстахій (1500-1570).
Незалежно один від одного М. Сервет (1553), Р. Коломбо (1559) і А. Цезальпін (1569) описали мале коло кровообігу. Відкриття великого кола кровообігу належить В. Гарвею (1578-1638).
А. Бареллі (1608-1679) в книзі "Про рухи тварин" на основі законів механіки вперше розглянув кістки як важелі, на які діють мязи.
Г. Белліні (1643-1704) вивів із властивостей скорочення і розслаблення термін еластичності. Він вважав, що мязи складаються з дрібних волоконець, яким властива функція скорочення.
К. Мальпігі (1623-1694) за допомогою мікроскопа не лише описав мікроструктуру рослин, багатьох комах, а й відкрив капіляри внутрішніх органів, описав судинні клубочки нирок.
Завдяки появі мікроскопа багато вчених близько підійшли до розуміння клітинної теорії - Я. Пуркіньє (1787-1869), Т. Шванн (1810-1882), М. Шлейден (1804-1881).
Період від заснування вищих ветеринарних закладів до наших днів
Цей період слід вважати ерою правильного, систематичного наукового розвитку всієї ветеринарної науки і анатомії зокрема. Організовуються наукові центри при навчальних закладах з необхідними для наукової діяльності умовами. Заслуга у вирішенні цих питань належить вченим Франції, особливо К. Буржелату (1712-1799) - анатому й директору першої в Європі Ліонської ветеринарної школи (1762).
Він видав "Анатомічний опис тіла коня в порівнянні з биком і бараном" (1769). У цей період особливо виділяється плеяда вчених-анатомів у Франції (Шово, Вілет, Жірард), Німеччині та Швейцарії (Еммерт, Гюрльт, Шваб, Вагнер, Мюллер, Франк, Ляйзерінг), які написали багатопраць з анатомії (підручники, монографії, анатомічні атласи).
К. Вольф (1733-1794), Ж. Кювє (1769-1832), К. Бер (1792-1876), застосовуючи результати порівняльної анатомії, заклали основи ембріології.
Школи сучасних анатомів Росії та України
Визначними вченими і авторами підручників у Росії були І.С. Адрієвський (1759-1806), І.Л. Книгін (1778-1830), О.І. Кікін (1810-1852), В.І. Всеволодов (1790-1863), А.Й. Стржедзинський (1823-1882), Д.А. Третьяков (1856-1922), Д.М. Автократов (1868-1953), О.П. Климов (1878-1940), А.І. Акаєвський (1893-1982), О.П. Глаголєв (1896-1972).
Фундатором української ветеринарної морфології є професор Харківського ветеринарного інституту І.М. Садовський (1855-1911). Професор Г. Кадій (1851-1912) започаткував викладання анатомії у Львівській вищій ветеринарній школі.
Перший підручник з анатомії в Україні "Анатомія свійських тварин" (1883) і посібник з анатомії верблюда (1893) написав професор Харківського ветеринарного інституту В.Ф. Новопольський.
Професор цього інституту Д.П. Поручиков видав підручник українською мовою "Курс порівняльної анатомії свійських ссавців" (1931) у трьох частинах, а професор І.П. Осипов - атлас з анатомії тварин (1965, 1972).
Професором Одеського сільськогосподарського інституту В.М. Жеденовим написані посібники "Загальна анатомія свійський тварин" (1958), "Анатомія кроля" (1957), "Анатомія приматів" (1962).
Колектив працівників кафедри анатомії УСГА (Національний аграрний університет) під керівництвом професора Г.О. Гіммельрейха видав практикум з препарування "Анатомія свійських тварин" (1980), а в 1990 р. вийшов словник колективу авторів "Словник морфологічних ветеринарних термінів", за редакцією професора С.К. Рудика вийшов друком перший том підручника "Анатомія свійських тварин" (1999) та практикум з препарування "Анатомія свійських тварин" (2000).
В Україні сформувались Київська (професори Б.О. Домбровський, В.Г. Касьяненко, Г.О. Гіммельрейх, М.Ф. Волкобой, С.Ф. Манзій, П.М. Мажуга, О.Г. Безносенко, Ю.П. Антипчук, П.Я. Роговський, С.К. Рудик, В.Т. Хомич, О.Г. Березкін, М.М. Ільєнко) та Білоцерківська (професори П.О. Ковальський, Г.М. Цихмістренко, О.І. Кононський, Ю.О. Павловський, В.П. Новак) школи ветеринарних морфологів.
Значний внесок в анатомію зробили професори Є.Ф. Лісницький, Т.Г. Цимбал, Г.С. Крок, Г.М. Фоменко, М.Ю. Пилипенко (Харків), А.В. Комаров (Херсон), В.С. Кононенко (Львів), Б.В. Криштофорова (Сімферополь).
Використана література
- Анатомія свійських тварин: Підручник / С.К. Рудик, Ю.О. Павловський, Б.В. Криштофорова та ін.; За ред.. С.К. Рудика. К.: Аграрна освіта, 2001. - 575 с.: іл.
- А.И. Акаевский. Анатомия домашних животных. Москва: Колос, 1984. - 609 с.
- Вракин В.Ф., Сидорова М.В., Морфология сельскохозяйственных животных. Москва: Агропромиздат, 1991. - 528 с.
- Жеденов В.Н. Общая анатомия домашних животных. Москва: Советская наука, 1988. - 463 с.