Історія прямого ефіру
Контрольная работа - Журналистика
Другие контрольные работы по предмету Журналистика
ЗМІСТ
Вступ
1.Історія прямого ефіру.
2.Моніторинг ранкових ефірів.
3.Детальний аналіз розважального ток-шоу.
Висновки
Література
ВСТУП
Мета нашої роботи - висвітлити питання історії та розвитку прямого ефіру на телебаченні, а також моніторінг ранкових ефірів на телебаченні та аналіз розважального ток-шоу.
Прямий ефір використовувався в перші роки зародження телебачення, так як ще не були впроваджені технології запису.
,MTVMusicAwards і т.н.). Також трансляцію використовують при показі новин, коли ведучі презентують в прямому ефірі підготовлені та записані сюжети.
А в 8 березня 1987 року відбулася подія, яку називають Великою Телевізійною Революцією. Після звичайних розважальних програм, перед камерами зявився вже досить відомий в якості міжнародного журналіста - Володимир Мовчанов і, привітавшись з глядачами, почав перший випуск першої прямої нічної інформаційно-музикальної програми До і після півночі.
Майже всі канали сучасного телебачення мають ранкову програму. Ми звернули увагу на ранкові ефіри та програми таких каналів як : Новий канал та програму Підйом, Сніданок з 1+1 , та Ранок на каналі Інтер. Ми спробуємо проаналізувати рубрики цих програм, поведінку ведучіх, та враження, яке справляє передача на глядачів, окреслити вікову аудиторію.
Для детального аналізу розважального ток-шоу ми вибрали програму Ще не все, яка транслюється на Новому каналі і присвячена обговоренню подій та конкурсантів на проекті Фабрика зірок -3.
Це ток-шоу на сьогодні займає перші рядки рейтингів і має широку глядацьку аудиторію та користується популярністю.
1.Історія прямого ефіру
Прямий ефір- це процес безпосередньої передачі телевізійного чи радіосигналу з місця проведення запису в ефір, тобто безпосередня трансляція сигналу у реальному часі. Внаслідок технічних можливостей технічної апаратури що здійснює прямий ефір, і множинних точок переходу сигналу (камера-центр обробки сигналу-антена-супутник-супутник-приймальна антена-телевізор), прямий ефір ніколи не буває в прямому сенсі прямим - завжди буде затримка в декілька секунд.
Прямий ефір використовувався в перші роки зародження телебачення, так як ще не були впроваджені технології запису.
,MTVMusicAwards і т.н.). Також трансляцію використовують при показі новин, коли ведучі презентують в прямому ефірі підготовлені та записані сюжети.
., коли група радіоаматорів під керівництвом В. Вовчанка розпочала перші телевізійні пересилання за електронною системою з високою чіткістю зображення.
А в 8 березня 1987 року відбулася подія, яку називають Великою Телевізійною Революцією. Після звичайних розважальних програм, перед камерами зявився вже досить відомий в якості міжнародного журналіста - Володимир Мовчанов і, привітавшись з глядачами, почав перший випуск першої прямої нічної інформаційно-музикальної програми До і після півночі.
З одного боку нічого сенсаційного в цьому не було. Бо на початку існування телебачення усі програми шли в прямому ефірі, бо відеозапису ще не існувало. Ось чому в архіви не потрапили унікальні матеріали тих років. Але в середині 80-х років виступати в прямому ефірі мали змогу лише високопоставлені держслужбовці. Тому, телебачення тих років було досить статичним, неживим. Є навіть один факт, який обговорювала вся країна як сенсацію. Під час програми Час диктор І. Кірілов, який завжди був дуже серйозним і офіційним, під час одного з сюжетів випадково опинився в кадрі - розслаблений, сумний, відкинувшись на спинку крісла. Це зараз здається, що нічого сенсаційного в цьому немає, бо сучасне телебачення показало нам вже все і навіть те, чого б і не треба б було показувати. А тоді прояв звичайних емоцій у диктора всесоюзного телебачення натворив багато шуму.
Саме тому прямий ефір був для глядачів синонімом прямої розмови, живого спілкування.
Перше враження, яке зробила на глядачів програма До і після півночі було настільки сильним та яскравим, що коли через пів