Історія виникнення і розвиток гештальттерапії
Информация - Психология
Другие материалы по предмету Психология
дала будь-яку теоретизації як "мастурбацію мізків" і заміняла її хльосткими рекламними формулами. Мода також постійно вимагала від нього нового будь-яку ціну, іноді навіть ціною заплутування самих основ гештальтподхода.
Цей період "68-го року" в історії гештальттерапії ще й сьогодні загрожує тяжкими наслідками. Перш за все, навіть якщо розглядати цю фазу як, поява свіжого вітру в психотерапевтичній практиці, брак чітких позицій і всякого роду крайнощі сильно похитнули довіру до нового підходу.
"Учні чарівника" усякого толку, засвоюючи без розбору те, що вони бачили в практиці вчителя, але не маючи при цьому ні його досвіду, ні його таланту клініциста, зазнали краху, або, краще сказати, що ефективність їх терапевтичних втручань була дорівнює нулю. Крім того, багато професіоналів, які зустрілися з конюнктурної формою гештальттерапії, були впевнені і, звичайно, і зараз переконані, що гештальттерапия не має ніякої серйозної теоретичної базою. Це поширена думка стало більш серйозною перешкодою для тих, хто хотів би вести довгострокову психотерапевтичну роботу з пацієнтами.
4. Розвиток гештальттерапії після Перлза
Після смерті Перлза в 1970 році, можна було простежити такі важливі процеси в гештальттерапії:
Одні, слідуючи моді, звернуться до інших методів психотерапії. Інші, прийнявши своє незнання теоретичних і клінічних основ гештальттерапії за їх відсутність, заповнили цей недолік тим, що взяли теоретичні положення, які, як їм здавалося, мали якесь схожість з їх практикою у Перлза останнього періоду. Зокрема, деякі гештальтісти, зберігши гештальтісткую методологію і технологію, звернулися до психоаналітичної теорії, найчастіше до англосаксонським течіям, до психоаналізу обєктних відносин або до тих, хто віддає перевагу субєктивності і інтерсубектному аналізу.
Деякі заповнили свою неспроможність, акумулюючи і комбінуючи різні техніки, як ніби-то додаткове введення біоенергетичних, психодраматних технік, роботи в басейні, масаж або інших прийомів - дозволили б замінити відсутній "хребет" адекватною метапсіхологіі.
Нарешті, дехто знову звернувся до забутих джерел, до фундаментальних текстів, до викладачам-практикам, які не припиняли на них спиратися і їх розвивати. Таким чином, Лора Перлз, Ізидор Фромм та інші члени групи, що заснувала гештальттерапії, вийшли з тіні, в яку їх занурило каліфорнійське сонце Перлза, і дали можливість великої частини спільноти гештальтистов знову знайти сенс цього підходу в його радикальності і творчої енергії, навколо теорії " self ", наміченої Перлзом і Гудменом в 1951 році.
5. Сучасна ситуація в гештальттерапії
Зараз гештальттерапія переживає значний підйом, особливо в Європі, де вона змогла знайти безліч культурних коренів (психоаналіз, феноменологія, екзистенціалізм, гештальтпсихология і т.д.). Це зростання прямий (беручи до уваги зростаюче число практиків та поглиблення їх компетентності та власних запитів, зростаюче число пацієнтів, що знаходять завдяки цьому зростанню шляхи, які вони не змогли б собі прокласти), і одночасно непрямий, через поступову асиміляцію (часто неусвідомлювану) іншими сучасними психотерапевтичними напрямками, зокрема, психоаналітичними, безлічі понять та інструментів, розроблених гештальттерапії впродовж пятдесяти років. Звичайно, відносна молодість і невелика схильність до написання текстів у багатьох практиків призводять до того, що багато тем все ще потребують розвитку, що взаємодія ідей і практичних справ сьогодні ще ускладнено. Автостради думки, звичайно, використовуються частіше, ніж польові дороги. Однак, професіонали - сусіди, які ризикують перевірити насправді, чи дійсно дійшли до них чутки про гештальттерапії виявляються обгрунтованими, завжди уражаються переконливості, творчої енергії, свободу думки і ефективності клінічних впливів цього напрямку, далеко не такого поверхневого, як комусь хотілося змусити їх думати.
Безліч інститутів зайняті практикою і викладанням гештальттерапії у всіх кінцях світу: від Японії до Скандинавських країн, від Росії до Латинської Америки, від колишньої Югославії до Ізраїлю або Берега Слонової Кістки. Якщо не рахувати деяких непримиренних гештальтистов, туга за псевдоперлзовской спонтанності, або деякі езотеричні відхилення, гештальттерапия в цілому знову знайшла свої теоретичні, практичні та клінічні коріння і зуміла увібрати в себе досягнення сучасного психотерапевтичного знання, а іноді роблячи свій внесок у це знання.
Література
1. Фредерик Перлз. Эго, голод и агрессия
Под редакцией Д.Н. Хломова
ИЗДАТЕЛЬСТВО СМЫСЛ МОСКВА 2000;
2. Джон Энрайт
ГЕШТАЛЬТ, ВЕДУЩИЙ К ПРОСВЕТЛЕHИЮ
ИЛИ ПРОБУЖДЕHИЕ ОТ КОШМАРА (J.Enright. Enlightening Gestalt: Waking up from the nightmare. Mill Valley, CA: Pro Telos, 1980 );
3. Ирвин Польстер, Мириам Польстер,
ИНТЕГРИРОВАННАЯ ГЕШТАЛЬТ-ТЕРАПИЯ:
Контуры теории и практики, Москва, Независимая фирма "Класс", 1996