Автоматизоване проектування комп’ютерних систем
Информация - Компьютеры, программирование
Другие материалы по предмету Компьютеры, программирование
шення запасів матеріалів, якщо їхній рівень стає нижчим від установленого.
Другий рівень стосується технічного або адміністративного втручання (управління цехом). Працівники цього рівня можуть приймати як регламентовані, так і нерегламентовані рішення. Управління будується на основі застосування методів моделювання процесів.
На цих рівнях прийняття управлінських рішень про виконання задач ІС повинно бути добре структурованим, а також мають бути задані правила вироблення рішень для можливих ситуацій, крім аварійних.
На третьому рівні реалізується стратегічне управління, що є функцією вищого управлінського персоналу. Процес прийняття рішень нерегламентований, тому особливо важливою для нього є довідкова функція ІС. Керівники системи управління, які не володіють формальними методами програмування, можуть використовувати мову запитів для доступу до інформації, що зберігається у файлах, не вдаючись до посередництва технічного персоналу. Тому під час проектування ІС слід ураховувати вимоги, повязані з функціями управління обєктом, які вона має задовольняти:
- релевантність (лат. relevant - суттєвий, доречний). Одержувана інформація (мусить бути відповідною запитам будь-якій ОПР (директора, майстра та ін.). Існують відмінності між даними й інформацією. Інформація - це дані, релевантні споживачеві;
- управління за відхиленнями. Це не потребує значної кількості детальної інформації. ОПР повинні бути поінформовані про критичні чинники, що впливають на результати підприємства (фірми);
- точність. Дані, на основі яких формується інформація, мають бути адекватними і відображати поточний стан ОУ (не застарілі);
- своєчасність. Інформація має бути подана тоді, коли вона потрібна користувачеві;
- пристосованість. Система повинна задовольняти різні запити користувача. Наприклад, запит підсумковий (про обсяг збуту продукції), запит детальний (про обсяг збуту продукції за споживачами).
Ефект від упровадження ІС може бути соціальним, технічним та економічним.
Соціальний ефект характеризується впливом автоматизації на роботу працівників апарату управління, інформаційно-обчислювального центру (ІОЦ), а також на членів суспільства, соціальне обслуговування яких поліпшується з упровадженням ІС.
Технічний ефект характеризується швидкодією виконання певних операцій, збільшенням продуктивності машин, систем тощо.
Економічний ефект оцінюється економічним ефектом протягом року, економічною ефективністю (економією протягом року), коефіцієнтом економічної ефективності, одноразовими і капітальними витратами, терміном окупності.
Економічний ефект протягом року виражає фактичну економію порівняно з витратами на створення ІС:
де Е - економічна ефективність ІС, що складається з прямої Eпр та побічної Eп ефективностей, тобто Е = Епр + Еп, причому Епр = С0 - С1. Тут С0 - вартісні витрати оброблення даних за існуючим варіантом; С1 - вартісні витрати за пропонованим у проекті ІС варіантом оброблення даних.
У наведеному вище виразі економічного ефекту протягом року Ен - нормативний коефіцієнт ефективності (за галуззю народного господарства); К - сума одноразових і капітальних витрат, причому
де Кп.в - передвиробничі витрати, повязані з проектуванням ІС; Кв - капітальні витрати на придбання, транспортування, монтаж, налагодження обчислювальної техніки (ОТ) та допоміжного обладнання.
14.Розрахунок параметрів мережевого графіка. Правила побудови мережевого графіка
Мережевий графік складається з елементів двох видів - робіт і подій, і дозволяє в наочній формі представити структуру проекту з погляду вхідних у нього робіт.
Іншими словами, мережевий графік відображає взаємозвязки між роботами у середині проекту і порядок їхнього виконання.
З математичної точки зору він є спрямованим графом, у якому кожна робота представляється орієнтованою дугою, а кожна подія - вершиною (вузлом). Кожна подія визначається як момент часу, коли завершується одна робота (чи група робіт) і починається інша. Будь-яка робота, включена в мережевий графік, вважається описаною (заданої), якщо зазначені номери подій, між якими вона укладена, і її тривалість.
Сформулюємо основні правила побудови мережевого графіка.
Кожна робота представляється однієї і тільки однією дугою, тобто жодна робота не повинна зявлятися в графіку двічі. При цьому будь-яка робота в разі потреби може бути розбита на дві чи більш частин, кожної з який буде відповідати своя дуга. Наприклад, програмування модуля можна представити як двох робіт: уведення тексту програми і її налагодження.
Ні одна пара робіт не повинна визначатися однаковими початковою і кінцевою подіями (у противному випадку дві різні роботи будуть ідентифіковані однаково). Можливість такого неоднозначного завдання робіт існує в тих випадках, коли дві (чи більш) роботи можуть виконуватися одночасно.
Ні одна подія не може відбутися доти, поки не будуть закінчені усі вхідні в нього роботи.
Ні одна робота, що виходить з даної події, не може починатися доти, поки не відбудеться дана подія
Мережевий графік дозволяє по-перше оцінити (визначити) тимчасові характеристики проекту і вхідних у нього робіт. У цьому відношенні найбільш важливе значення в побудові плану проекту мають так називані критичні роботи.
Робота вважається критичню, якщо затримка її початку приводить до затримки терміну закінчен