Geum.ru

Інтонаційне співвідношення як проблема віршованого перекладачу

Статья - Иностранные языки

Другие статьи по предмету Иностранные языки

°нню лише двох рим (I, IX строфа - sober, October, Auber; sere, Weir, year; IІI строфа - sober, October, Auber; sere, year, here, Weir). Присутні також циклічні повтори рядків, що поєднані між собою за допомогою потрійного синтаксичного (інтонаційного) паралелізму. Наявна й симетрія у розподілі наголосів та пауз.

В перекладі ж, на відміну від оригіналу, відразу помітне збільшення кількості рядків у І та ІХ строфах, 6 рифмотипів замість двох (І строфа цвета, лета; листы, черноты; Обер*; пир, мир, Вир; IІI строфа привета, лето; Обер; мир, Вир; мгла, была, пришла; IX строфа ответа, лето, цвета, просвіта; листы, черноты и т.д.). Строгого паралелізму в ритміко-синтаксичних рядках не має, характерні синтаксичні повтори присутні, але вони не пронизують текст перекладу. Слід відмітити шестиразове повторення звуку с у 2 та 3 рядках І строфи, звучання котрого нагадує шуршання осіннього листя. ІІІ строфа не має ніяких повторів ні в лексичному, ні в ритміко-синтаксичному відношеннях. Більш того, як стверджує Ю. В. Шор, в перекладі не було витримано побудову оригіналу (зявляються вигадані фрази як в глазах затаилася мгла, кладбище лета та ін.), а утрата форми оригіналу призвела до втрати смислу. Так, оригінал був розрахований на повну однотипність інтонацій під час читання, на гіпнотичний вплив віршу. Відсутність протяжної циклічності ритміко-синтаксичних конструкцій у перекладі руйнує інтонаційну цілісність оформлення.

Таким чином, можна вважати, що перекладач був надмірно скрупульозним в своєму прагненні якнайточніше передати оригінал: дуже часто від його перекладів виникає відчуття штучності, натягнутості/

 

БІБЛІОГРАФІЧНІ ПОСИЛАННЯ

 

  1. Алексеев В. В. Интерпретация стихотворения в свете теории поетического перевода // Теория и практика перевода. Вып. 12. К., 1985. с. 95-101.
  2. Нестерова Е. Эдгар По в России // По Э. Стихотворения: Сборник. М., 1988. с. 371-391.
  3. Шор Ю. В. Интонационно-стилистические особенности подлинника и перевода (на материале лирики Эдгара По) // Анализ стилей зарубежной художественной и научной литературы: Межвуз. сб. Вып. 4. Л.: ЛГУ, 1985. с.126-135.
  4. Федоров А. В. Звуковая форма стихотворного перевода. Вопросы метрики и фонетики. Поэтика, т. 4. Л., 1928, с. 45- 69.
  5. Poe E. A. Poems. M., 1988. 414p.