Інтеграція планування і керування виробництвом і розподілом у логістиці
Курсовой проект - Маркетинг
Другие курсовые по предмету Маркетинг
забезпечити собі максимальний прибуток. Вертикальні канали розподілу - це канали, які складаються з виробника та одного або декількох посередників, які діють як одна єдина система. Один із членів каналу, як правило, або є власником інших, або надає їм певні привілеї. Таким членом може бути виробник, оптовий або роздрібний посередник. Вертикальні канали виникли як засіб контролю за поведінкою каналу.
Основними посередниками в операціях фізичного розподілу є різні спеціалізовані транспортні, експедиторські, транспортно-експедиторські фірми, компанії фізичного розподілу, вантажні термінали і термінальні комплекси, вантажні розподільчі центри, з якими в “ЗАЗ-Daewoo” заключені договори та контракти.
Серед посередників у дистрибюції, які виконують підтримуючі функції, можна виокремити підприємства та установи фінансового сервісу (авто-дилери, банки, фінансові компанії, клірингові та розрахункові центри і компанії і т.п.), підприємства інформаційного сервісу (інформаційно-диспетчерські центри, обчислювальні центри колективного користування, підприємства звязку і телекомунікацій і т.п.), страхові компанії, установи стандартизації, ліцензування та сертифікації і т.п.
Центральне місце серед посередників у дистрибюції займають торгові посередники, які крім безпосередньо функцій обміну (купівлі-продажу) авто можуть виконувати й інші функції, наприклад, транспортування, експедирування, страхування, управління запасами, кредитно-фінансового обслуговування, передпродажного і післепродажного автосервісу і т.п.
Виділяють наступних торгових посередників.
Дилери - це оптові, рідше роздрібні посередники, які ведуть операції від свого імені і за свій рахунок. Товар закуповується ними за договором постачання. Таким чином, дилер стає власником продукції після повної оплати поставки. Відносини між виробником і дилером припиняються після виконання всіх умов за договором постачання. Однак взаємини виробника з дилерами останнім часом здобувають різноманітні форми через прагнення виробників формувати вертикальні канали розподілу. При цьому дилери стають власниками привілеїв, поєднуючи у своїх руках ряд послідовних етапів процесу виробництва і розподілу.
Дистрибютори - оптові посередники, які ведуть операції від імені виробника і за свій рахунок. Як правило, виробник надає дистрибютору право торгувати своєю продукцією на певній території і протягом певного терміну. Таким чином, дистрибютор не є власником продукції.
Комісіонери - це оптові та роздрібні посередники, які проводять операції від свого імені та за рахунок виробника. Комісіонер не є власником продукції. Виробник (або комітент у даній операції) залишається власником продукції до її передачі й оплати кінцевим споживачем. Договір про постачання продукції укладається від імені комісіонера. Таким чином, комісіонер є посередником тільки для комітента, а не для кінцевого споживача, гроші якого перераховуються на рахунок комісіонера. При цьому ризик випадкового псування і втрати продукції лежить на комітенті.
Агенти - посередники, які виступають як представники або помічники іншої основної щодо нього особи (принципала). Як правило, агенти є юридичними особами. Агент укладає угоди від імені і за рахунок принципала.
Брокери - посередники під час укладання угод, які зводять контрагентів. Брокери не є власниками продукції, як дилери або дистрибютори, і не розпоряджаються продукцією, як дистрибютори, комісіонери або агенти. На відміну від агентів, брокери не перебувають в договірних відносинах з жодною із сторін угоди, яку укладають, і діють лише на основі окремих доручень. Брокерів винагороджують тільки за продану продукцію. Їх доходи можуть формуватися як певний відсоток від вартості проданих товарів або як фіксована винагорода за кожну продану одиницю товару.
ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА КУРСОВОГО ПРОЕКТУ
- Виконати попередні розрахунки витрат часу на навантаження та розвантаження в цехах підприємства та зробити перевірку можливості виконання навантажувально-розвантажувальних робіт в директивний час.
- Кількість машин, що працюють на маршрутах прийняті 3.
- Застосовуючи метод концепції подач, визначити черговість виконання окремих ланок маршрутів.
- Зєднати ланки в міжцехові маршрути.
Час початку та кінця робочої зміни відповідно Tn = 7,5 год, Tk = 16,5 год, тривалість обідньої перерви tоб = 1 год, час на підготовчо-заключні операції tпз = 1 год.
Матриця відправлень і надходжень навантаження машин за добу:
Цехі-відправникиЦехі-одержувачи?mij1-й2-й3-й4-й1х2-4 621х3- 4323х- 54-14х 5?mij3674 20
Матриця часу навантаження:
Цехі-відправники iЦехі-одержувачи j1-й2-й3-й4-й1Х2030240Х10-32030Х-4-4030Х
Матриця часу розвантаження
Цехі-відправники iЦехі-одержувачи j1-й2-й3-й4-й1Х2020230Х20-32030Х-4-4030Х
Матриця часу руху
Цехі-відправники iЦехі-одержувачи j1-й2-й3-й4-й1Х551025Х1053510Х541055Х
Розвязання
Визначимо величину ТД:
ТД = (16,5 7,5 -1)*60 = 480 хв.
Визначимо величину ТР по кожному цеху (складу):
ТР1 = (1*30+2*20)*1,05 = 73 хв.
ТР1 = (2*20+ 3*30 + 1*40)*1,05 = 178 хв.
ТР1 = (3*20+4*30)*1,05 = 189 хв.
ТР1 = (4*20)*1,05 = 84 хв.
Визначимо сумарний час, що витрачається на навантаження та розвантаження:
ТР = = 73 + 178 + 189 + 84 = 524 хв.
Визначення черговості виконання окремих ланок маршрутів
Метою цього є розробити такі маршрути перевезень на території підприємства, при яких заданий обсяг останніх виконувався б із най?/p>