Інноваційно-інвестиційна діяльність підприємства
Дипломная работа - Экономика
Другие дипломы по предмету Экономика
±ки, виготовлення і використання у виробництві нового устаткування. Тобто, будь-яка інновація є нововведенням, однак не кожне нововведення є інновацією. Для нововведень, що не є інноваціями, Г. Менш запропонував термін псевдоінновації.
Відповідно до Закону України Про інноваційну діяльність під інноваційною діяльністю розуміється - діяльність, що спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок і зумовлює випуск на ринок нових конкурентоздатних товарів і послуг [12].
Обєктами інноваційної діяльності - інноваційні програми і проекти; нові знання та інтелектуальні продукти; виробниче обладнання та процеси; інфраструктура виробництва і підприємництва; організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру і якість виробництва і (або) соціальної сфери; сировинні ресурси, засоби їх видобування і переробки; товарна продукція; механізми формування споживчого ринку і збуту товарної продукції.[12]
Субєктами інноваційної діяльності можуть бути - фізичні і юридичні особи України, фізичні і юридичні особи іноземних держав, особи без громадянства, об'єднання цих осіб, які провадять в Україні інноваційну діяльність, залучають майнові та інтелектуальні цінності, вкладають власні чи запозичені кошти в реалізацію в Україні інноваційних проектів [12].
Результатами інноваційних процесів є нововведення, впроваджені в господарську діяльність людини. Вони класифікуються на такі групи: технічні, організаційні, економічні, соціальні, юридичні, локальні та глобальні (рис. 1.1).
Рис. 1.1. Групи нововведень
Технічні нововведення появляються у формі нових продуктів (виробів), технологій їх виготовлення, засобів виробництва (машин, устаткування, енергії, конструкційних матеріалів).
Організаційні нововведення охоплюють нові методи і форми організації всіх видів діяльності підприємства та ланок суспільного виробництва (організаційні структури управління сферами науки і виробництва, форми організації різних типів виробництва та колективної праці та ін.).
Економічні нововведення - це методи господарського управління наукою і виробництвом з реалізацією функцій прогнозування та планування, фінансування, ціноутворення, мотивації і оплати праці, оцінки результатів діяльності.
Соціальні нововведення - це різні форми активізації людського чинника (професійна підготовка і підвищення кваліфікації персоналу; стимулювання його творчої діяльності; охорона здоровя людини та навколишнього природного середовища).
Юридичні нововведення - нові та змінені закони, різні нормативно-правові акти, що визначають і регулюють усі види господарської, соціальної та іншої діяльності.
Локальні нововведення - це внутрішньовиробничі новини, які зумовлюють еволюційні перетворення у сфері діяльності і тому не справляють особливо помітного впливу на ефективність функціонування та розвиток виробництва.
Глобальні нововведення - великомасштабні (загальнодержавні, міжнародні новини), що є у своїй більшості революційними та здатними кардинально підвищувати організаційно-технічний рівень виробництва [1].
Якщо звернутись до Закону України Про інвестиційну діяльність, то в ньому інвестиціями визначено всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в підприємницьку та інші види діяльності, в результаті якої створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект [11]. В українському тлумачному словнику інвестиції визначаються як грошові, майнові, інтелектуальні цінності, що їх вкладають у різні види діяльності у виробничій та невиробничій сферах [5].
Інвестування - це економічна категорія, що відображає відносини, повязані з довгостроковим вкладенням грошових, майнових та інтелектуальних цінностей, що авансуються в основні та оборотні фонди підприємств, фірм та організацій, а також у науково-технічний розвиток, якісне вдосконалення виробничої бази та освоєння випуску нових видів продукції з метою одержання прибутку або соціального ефекту.
Обєктами інвестиційної діяльності в Україні є: новоутворені та ті, що реконструюються, основні фонди, а також обігові кошти в усіх галузях народного господарства; цінні папери (акції, облігації та ін.); цільові грошові фонди; науково - технічна продукція та інші обєкти власності; майнові права та права на інтелектуальну власність [11].
Субєктами інвестиційної діяльності є :
) держава та її інститути. Держава в ринковій економіці може виступати як у ролі інвестора, так і в ролі одного або декількох учасників інвестиційної діяльності. Держава впливає на інвестиційну діяльність прямо (через державний сектор економіки) або непрямо, через свої інститути (Національний банк, Інноваційний фонд та інші позабюджетні фонди, та ін.);
) господарські товариства та корпорації. Виробничо - господарська діяльність в умовах перехідного періоду, коли створюються підприємства, організації, товариства та їх обєднання, регулюється законодавством про підприємництво, підприємства, інвестиційну діяльність;
) фінансово - кредитні установи. У кожній державі з ринковою економікою існує розвинена мережа фінансових, інвестиційних і кредитних інститутів, які є субєктами інвестиційної діяльності.
4) функціональні учасники інвестиційного процесу. Розвиток всіляких організаційних форм взаємодії партнерів по інвестиційному процес?/p>