Інноваційні процеси як шлях динамічного розвитку підприємства
Дипломная работа - Экономика
Другие дипломы по предмету Экономика
егулювання інноваційної діяльності
.1 Методи державного регулювання інновацій
Успішна трансформація української економіки до ринкового типу потребує активної ролі держави у формуванні і реалізації інноваційних проектів. Держава має законодавчі й адміністративні важелі мобілізації необхідних ресурсів, визначення інноваційних пріоритетів, створення правових та фінансових можливостей впровадження новацій в економіку.
Конкурентоспроможність підприємств і країни загалом в умовах вільної конкуренції на внутрішньому та зовнішньому ринках визначається рівнем використання нових технологій.
Головними показниками для держави мають бути:
1)активізація інноваційних капіталовкладень у вітчизняну науку;
2)економічне зростання, реструктуризація галузей економіки національного продукту, зростання доходів виробників, населення і держави;
3)стабільний рівень цін, інфляція не більше 1-2% на рік, збалансована зовнішня торгівля, соціальна стабільність, фінансова і національна безпека [18].
Ці економічні і соціальні ознаки оновленої економіки мають бути пріоритетними для української держави. Саме вони є результатом функціонування економіки за інноваційним типом, і держава зобов'язана використовувати свої владні повноваження інноваційно-інвестиційних процесів.
Насамперед держава має забезпечити:
1)правову базу й інституційні структури та надати їм функції задля прискорення підприємництва і бізнесу з використанням інноваційних технологій;
2)податкову і кредитну системи, які стимулюють підприємництво та інноваційну діяльність [12].
Задекларована в Україні політика євроінтеграції є практично єдиним стратегічним економічним курсом, що передбачає відповідні реформи та економічні пріоритети, реалізація яких має наблизити українську економіку і соціальну сферу до євро стандартів.
В Україні є велика потреба створення і функціонування ринку капіталів, фондової біржі, яка б забезпечувала рух інноваційного капіталу. Держава повинна сприяти розвиткові функціональної інфраструктури ринку інноваційних капіталів, системи страхування ризиків інновацій. Особливої уваги потребує активізація держави
Інноваційні капіталовкладення позитивно впливатимуть на продуктивну та ефективну функцію праці і капіталу, збалансованість галузей економіки, фінансової системи, національного продукту до потреб виробництва і населення.
Досвід ринкових країн засвідчує, що методи регулювання інновацій можна звести щонайменше у чотири групи, що зображено на рис. 2.1.
Рис. 2.1 ? Методи державного регулювання інноваційної
діяльності [8]
В Україні розроблені і реалізуються ряд економічних та соціальних програм загального характеру. Це так звані цільові комплексні програми. Зокрема: Програма розвитку України як транзитної держави, Програма розвитку малого бізнесу, Державна програма ресурсозабезпечення, Програма боротьби з бідністю, Програма розвитку промислово-фінансових груп та транснаціональних комплексів, Програма комплексної реструктуризації промисловості, Державна програма інформаційного забезпечення економіки та освіти.
Найбільш ефективною організаційно-економічною формою інтеграції науки і виробництва в усьому світі, як і в Україні, за останні роки стали територіально-виробничі та наукові комплекси ? технопарки. Такі інституції є зонами економічної активності, які поєднують потенціал університетів, науково-дослідних структур, промислових та інфраструктурних організацій.
В Україні система технологічних парків є позитивним прикладом дієвості механізму, що забезпечує реалізацію державної інноваційної політики. Формування даної системи розпочалося у 2000 році. Станом на 2009 рік загальна чисельність технопарків становить шістнадцять, із яких зареєстровано дванадцять: Інститут монокристалів, Інститут електрозварювання імені Є.О. Патона, Вуглемаш, Напівпровідники, Інститут технічної теплофізики, Укрінфотех, Київська політехніка, Інтелектуальні інформаційні технології, Текстиль, Агротехнопарк, Яворів, Машинобудівні технології. Ще 4 технопарки проходять процедуру реєстрації [10].
Технопарки можна розглядати з декількох точок зору. По-перше, як особливий вид вільної економічної зони, у якій розробляється наукомістка продукція та формуються нові кадри. З цього боку технопарк відповідає вимогам до основних процесів, що відбуваються в світовій економіці.
По-друге, наука дає стимул розвитку бізнесу, головним чином малого, що дозволяє говорити про технопарки, як про форму підтримки малого підприємництва, розвиток якого дозволяє вийти на якісно нову ступінь суспільного відтворення.
По-третє, саме в технопарках наука отримує фінансові та інші додаткові можливості для проведення фундаментальних і прикладних пошуків і стає менш залежною від держави [8].
Створення технопарків в Україні - проходження по шляху, який створили високорозвинені країни, що віддали свій технологічний розвиток у руки високоінтелектуального венчурного бізнесу. З прийняттям Закону України, яким визначені правові та економічні норми інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків, дана легальна свобода інвестиційної й інноваційної діяльності технопарків в Україні. Але негайних результатів діяльності наукових парків у нашій державі, безумовно, очікувати не можна. Технопарки лише створюють основи нової наукомісткої економіки, умови для прориву на сві?/p>