Індивідуалізація навчального процесу в умовах малочисельної початкової школи
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?к - це частина мови?
0 так 0 ні
2. Займенник:
0 вказує на предмет, але не називає його
0 вказує на ознаку предмета
3. Зєднай лінією займенник з номером особи, до якої він належить
вона 0 0 1-ша особа
ми 0 0 2-га особа
ти 0 0 3-тя особа
воно 0
4. Познач речення, де займенник є підметом
0 Дівчинка пильно дивилася на нього.
0 Ми посіяли горох.
Результати виконання даних завдань показано на діаграмі 1.
Діаграма 1
За результатами діаграми 1 в експериментальному класі учнів із високим рівнем навчальних досягнень на 10% більше, ніж у контрольному, а учнів із достатнім рівнем - на 13% більше. В експериментальному класі учнів із середнім рівнем на 20% менше, ніж у контрольному класі. В експериментальному класі учнів із початковим рівнем немає, а в контрольному - 3%.
Наведемо приклади завдання для контрольних зрізів з математики.
І варіант
1. Розвяжи задачу.
З Києва і Тернополя назустріч один одному виїхало два автобуси. Відстань між містами 560 км. Перший автобус проїхав до зустрічі відстані. На скільки кілометрів більше проїхав перший автобус?
2. Знайди: від 1 год, від 1 хв, від 65.
ІІ варіант
1. Розвяжи задачу.
На поливання огірків хлопчик витратив 25 л води, що становило четверту частину води, яка була в бочці. Потім ще 30 л води він витратив на поливання яблунь. Скільки літрів води залишилося в бочці?
2. Знайди: від 24, від 28, від кг.
Результати виконання завдань з математики подано на діаграмі 2.
Діаграма 2
За результатами діаграми 2 в експериментальному класі учнів із високим рівнем навчальних досягнень на 8,3% більше, ніж у контрольному, а учнів із достатнім рівнем - на 20,8% більше. В експериментальному класі учнів із середнім рівнем на 25% менше, ніж у контрольному класі. В експериментальному класі учнів із початковим рівнем 12,5%, а в контрольному - 16,6%.
Таким чином, результати експериментального дослідження підтвердили правильність сформульованої гіпотези.
Висновки
Проблема індивідуалізації навчального процесу є особливо актуальною, оскільки одним із завдань реформування змісту освіти є спрямування школи на застосування особистісно орієнтованих педагогічних технологій, в основі яких лежить глибоке і всебічне вивчення особистості дитини.
Розробка загальних рекомендацій щодо вивчення індивідуальних особливостей учнів, їх реалізація знайшла своє відображення в педагогічній спадщині Я.А. Коменського, Й.Г. Песталоцці, А. Дістервега та ін. Основоположником теоретичного обґрунтування індивідуалізації навчання можна вважати К.Д. Ушинського.
У 20-х роках ХХ століття проблема індивідуального підходу до учнів відображена у наукових працях П.П. Блонського, С.Т. Шацького, Л.С. Виготського та ін.
Активно досліджуватися дана проблема почала у другій половині ХХ століття. Індивідуалізація навчання як спосіб підвищення пізнавальної активності і самостійності учнів, досліджується з точки зору організації фронтальної, групової та індивідуальної роботи учнів, індивідуального стилю діяльності.
У цей період проводять свої ґрунтовні дослідження з проблеми індивідуалізації і диференціації навчання А.А. Бударний, Є.С. Рабунський, А.О. Кірсанов і інші. У 70-80 роках ХХ століття досить активно досліджує питання індивідуалізації і диференціації навчання прибалтійський науковець І.Е. Унт.
Дослідження даних науковців створили теоретичну основу для реалізації проблеми індивідуалізації навчального процесу на практиці.
Аналіз підручників та навчальних посібників, передового педагогічного досвіду роботи вчителів початкових шкіл, результати анкетного опитування показали, що проблема індивідуалізації навчальної роботи на уроці знайшла певне розвязання. Проте теоретично і практично недослідженою залишається дана проблема в умовах малочисельної початкової школи. У масовому педагогічному досвіді вчителі початкових шкіл майже не вдаються до індивідуалізації навчальних завдань.
Результатів аналізу педагогічних досліджень показали, що існують різні способи індивідуалізації навчального процесу на уроці: ускладнення змісту завдань, зменшення часу на роботу, збільшення обсягу завдання, використання елементів допомоги, самостійний вибір учнями завдання, обовязкові і за бажанням, основні і додаткові, за формування і підтримкою інтересу та інші.
Розроблена нами експериментальна методика передбачала в умовах малочисельної початкової школи використовувати різні способи індивідуалізації навчальної роботи - диференційовані завдання за рівнем складності, за ступенем самостійності, індивідуальна робота з учнями.
Гіпотеза нашого експериментального дослідження перевірялася в процесі педагогічного експерименту.
Результати експериментального дослідження показали, що учні експериментальних класів успішніше справилися з виконанням навчальних завдань, ніж у контрольному класі. Зокрема, при виконані завдань з української мови (4 клас) в експериментальному класі учнів із високим рівнем навчальних досягнень на 10% більше, ніж у контрольному, а учнів із достатнім рівнем - на 13% більше. З математики в експериментальному класі на високий рівень виконало на 8,3% учнів більше, ніж у контрольному, а на достатній рівень - на 20,8% більше.
Таким чином, порівняльний аналіз кількісних показників у експериментальному і контрольному класах свідчить про позитивний вплив розробленої нами методики дослідження на рі?/p>