Інвестиційно-інноваційна діяльність спільних підприємств
Информация - Менеджмент
Другие материалы по предмету Менеджмент
ом з тим спостерігається і негативна тенденція - необхідність вкладання великих фінансових ресурсів у технічний розвиток виробництва і післяпродажний сервіс. Метою цього різновиду стратегії зростання є максимально можливе використання внутрішньофірмових можливостей. Тому фірмі вигідно стратегію прискореного зростання підтримувати якомога довше.
До того ж, діяльність крупних фірм при виборі даного виду стратегічних дій передбачає проведення інноваційної діяльності. Цей вид діяльності має, в свою чергу, свою особливу стратегію. За ознакою важливості і впливу на ефективність підприємництва стратегія науково-технічної діяльності заслуговує на окрему і детальну характеристику. Передусім зазначимо, що стратегія діяльності у сфері НДДКР охоплює чітко визначені складники: технологічне прогнозування (планування); раціоналізація структури за застосовуваними видами; адаптація управління НДДКР до сучасних вимог; можливі напрямки (компоненти) стратегії НДДКР фірми.
1. Технологічне прогнозування має на меті отримання відповідними менеджерами фірми нової інформації щодо очікуваних новацій технолого-технічного характеру, технологічних проривів у тій або іншій сфері продукування виробів. Прогноз (план) науково-технічного розвитку фірми насамперед має концентруватися на такому важливому аспекті стратегії НДДКР, як обгрунтований розподіл усіх видів ресурсів між науковими фундаментальними дослідженнями, дослідно-конструкторськими розробками і технологічною підготовкою фірми. Треба звернути увагу на галузеву приналежність фірми. Якщо в традиційних галузях економіки витрати на науково-технічну діяльність не перевищують 12 % загальних витрат, то у пріоритетних галузях вони можуть сягати 67 %.
За деякими даними, рівень галузей з найбільшою економічною віддачею на Україні виглядає наступним чином:
Групи галузей за інвестиційною
привабливістюПерелік галузей промисловості
за окремими групами1. Пріоритетні за рівнем
інвестиційної привабливості1.1. Металургія (кольорова і чорна)
1.2. Обслуговування населення
1.3. Торгівля2. 3 достатньо високою
інвестиційною привабливістю2.1. Нафтодобувна і газова промисловість
2.2. Машинобудування і металообробка
2.3. Цементна промисловість
2.4. Виноробна промисловість3. 3 середньою інвестиційною
привабливістю3.1. Хімічна і нафтохімічна промисловість
3.2. Виробництво збірного залізобетону
3.3. Вовняна промисловість
3.4. Виробництво плодоовочевих консервів
3.5. Масложирова промисловість4. 3 низькою інвестиційною
привабливістю4.1. Вугільна промисловість
4.2. Електроенергетика
Таблиця 4 . Інвестиційна привабливість галузей народного господарства України ( №34 ,с.132).
2. Структура НДДКР є одним з важливих елементів стратегії технічного розвитку фірми. Обєктами аналізу й обгрунтування мають бути:
по-перше, збалансованість пропорції за обсягом між науково-дослідними і дослідно-конструкторськими роботами;
по-друге, співвідношення між проведенням власних НДДКР у повному обсязі, участь у міжфірмовому співробітництві і кооперації або придбання ліцензій за кордоном з метою технологічного переоснащення виробництва.
3.Управління НДДКР має бути адекватним реалізації відповідної стратегії технічного розвитку фірми. До вимог, що ставляться до системи управління НДДКР на сучасному етапі господарювання, належать: гнучкість і можливість швидкої адаптації до нових умов діяльності, вміле використання науково-технічного потенціалу, наявність жорсткого контролю за строками і ефективністю виконання робіт.
Складність розробки подібної стратегії полягає у поєднанні інноваційного процесу з інвестиційним циклом.
Висновки.
Співробітництво у межах спільних підприємств передбачає не тільки залучення капітальних вкладень, матеріально-технічних та фінансових вкладень, але й сучасних форм організації та управління даними капіталами. Переймаючи досвід зарубіжних підприємств, вітчизняні фірми стають на шлях у напрямку до стабілізації. За подібних умов фірма в питаннях управління та координації виробничо-комерційної діяльності може використовувати не лише оперативне, а й стратегічне планування.
Виробітка і реалізація стратегії фірми передбачає аналітичну оцінку її внутрішніх можливостей щодо задоволення потреб ринку і досягнутого ступеня їх використання. Дієздатність стратегії має визначатись за допомогою відповідних критеріїв і умов. Вибір базової стратегії - прерогатива керівництва фірми або самого підприємця; вона реалізується, коли отримано всебічну інформацію щодо реального стану підприємства (фірми).
3. Економічна оцінка результативності спільної підприємницької діяльності.
В економіку з усіма ознаками кризової будь-який розсудливий інвестор просто побоїться вкладати кошти через велику ймовірність їх втрати. Затягнувшийся процес приватизації, основна роль державної форми власності, велика ступінь бюрократизації економіки ( що на 20%, за матеріалами західної преси, збільшують інвестиційні витрати ), все це доводить позначку ризикованості інвестиційних проектів до 80% [ №17 , с. 10 ].
Для достовірної оцінки результатів інвестиційно-інноваційної діяльності спільних підприємств треба проводити аналіз по наступним напрямкам:
1. Оборотність ак?/p>