Geum.ru

Інвестиційний клімат в Україні та шляхи його поліпшення

Дипломная работа - Экономика

Другие дипломы по предмету Экономика

і фондових або майнових цінностей.

Непрямі інвестиції це вкладення ресурсів до портфеля, інакше кажучи, набір цінних паперів або майнових цінностей. Наприклад, інвестор може придбати акцію взаємного фонду, який представляє собою диверсифікований набір цінних паперів, що випускаються іншими фірмами. Зробивши цю покупку, інвестор не буде мати право управління активами окремо взятої компанії, але буде мати долю у портфелі. [21,31]

Як правило, інвестиції повязані або з інтересами кредитора, або участі в капіталі в якості власника. Боргові цінні папери, як вкладення в нематеріальний актив, представляють собою ресурси, виданні в борг з обміном на право отримання прибутку у вигляді відсотків, та зобовязань боржника повернути суму вчасно. Звичайно, інвестор придбає право участі в капіталі компанії, купуючи цінні папери, знайомі нам під загальною назвою акції. Опціони не відносяться ні до боргових інструментів, ні до дольових. Опціони - це цінні папери, які дають інвесторам право придбати інший цінний папір або актив, по заздалегідь встановленій вартості по закінченні оговореного строку.

Інвестиції розрізняються і за ступенями ризику, а саме: високоризикові та малоризикові інвестиції. Інвестиції з низьким рівнем ризику це вкладення, які вважаються безпечним засобом для отримання прибутку. Інвестиції з високим рівнем ризику це вкладення, які вважаються спекулятивними з точки зору гарантії отримання прибутку. Спекуляція це операція придбання та продажу фінансових інструментів, вартість та прибутковість яких, у майбутньому, будуть невизначеними величинами.

З точки зору терміну дії інвестиції поділяються на довго- та короткострокові. Строк дії короткострокових інвестицій зазвичай становить один рік; довгострокові інвестиції розраховані на строк більше року або, як, наприклад, звичайні акції, зовсім не обмежуються строком. Прикладом короткострокового вкладення є депозитний сертифікат зі строком шість місяців, а облігації зі строком погашення 20 років інструмент довгострокового вкладення [87, 14].

Ознаки класифікації прямих іноземних інвестицій: по обєкту інвестування, по субєкту інвестування, по джерелу походження та за формою фінансування приведено на рис 1.1. (додаток А).

Найбільш специфічна класифікація іноземних інвестицій за типом розміщення згідно яких виділяють інвестиції з нуля, злиття та поглинання , трансплантація та стратегічні альянси.

Всі окреслені види інвестицій та їх обсяги перед усім залежить від середовища інвестування, тобто від характеристики інвестиційного клімату.

Інвестиційним кліматом прийнято називати сукупність політичних, соціально-економічних, фінансових, організаційно-правових і географічних чинників, властивих тій або іншій країні, що приваблюють або відштовхують інвесторів. Ранжирування країн світової спільноти по індексу інвестиційного клімату і зворотному йому показнику - індексу риски служить до певної міри вимірником для інвесторів при ухваленні ними рішень.

До основних параметрів, що визначають інвестиційний клімат в країні, відносяться політична і соціальна стабільність, фундаментальні основи правової системи, стан економіки, система прийому іноземного капіталу, зокрема, режим оподаткування, величина митних зборів і акцизів, порядок реєстрації підприємств з іноземною участю і тому подібне На даний момент одним з сильних дестабілізуючих чинників є незавершеність і нестійкість українського законодавства по іноземних інвестиціях.

Поняття "Інвестиційний клімат" відображає ступінь сприятливості ситуації, що складається в тій або іншій країні (регіоні, галузі) по відношенню до інвестицій, які можуть бути направлені в країну (регіон, галузь). Оцінка інвестиційного клімату ґрунтується на аналізі чинників, що визначають інвестиційний клімат сприяючих економічному зростанню. Зазвичай для цього застосовуються вихідні параметри інвестиційного клімату в країні (притока і відплив капіталу, рівень інфляції і процентних ставок, частка заощаджень у ВВП), а також вхідні параметри, що визначають значення вихідних і таких, що характеризують потенціал по освоєнню інвестицій і ризик їх реалізації. До них відносяться[24,36]:

  1. природні ресурси і стан економіки;
  2. якість робочої сили;
  3. рівень розвитку і доступність обєктів інфраструктури;
  4. політична стабільність і передбачуваність;
  5. макроекономічна стабільність;
  6. якість державного управління;
  7. регулювання економічного життя;
  8. рівень дотримання законності і правопорядку;
  9. захист прав власності;
  10. обовязковість партнерів при виконання контрактів;
  11. якість податкової системи і рівень податкового тягаря;
  12. якість банківської системи, доступність кредитування;
  13. відвертість економіки, правила торгівлі із зарубіжними країнами;
  14. адміністративні, технічні, інформаційні і інші барєри виходу на ринок;
  15. рівень монополізму в економіці.

Найбільш істотні чинники, що формують інвестиційний клімат :

  1. Макроекономіка.
  2. Стан державного боргу.
  3. Державне управління і економічна політика.
  4. Інтелектуальна власність.
  5. Законодавство і судовий захист.
  6. Дотримання зобовязань по контрактах.
  7. Злочинність і корупція.
  8. Податки.
  9. Банківська система.
  10. Валютна і торгова політика.
  11. Політика місцевих властей.
  12. Відмінності в інвестиційному кліматі для місцевих і іноземних інвесторів.

Перера?/p>