Імітація процесів гнучких виробничих систем за допомогою апарата мереж Петрі
Контрольная работа - Компьютеры, программирование
Другие контрольные работы по предмету Компьютеры, программирование
?аті, тоді як інші заготівлі чекають своєї черги на складі.
Переходи tv..tts відповідають подіям, що відбивають початок або завершення моделюємих операцій. Наприклад, перехід t2 інтерпретується як подія, повязана із завершенням операції транспортування заготівлі роботом й установки її на конвеєрі CV2, а також з початком операції переміщення заготівлі конвеєром CV2 до верстата.
У даному прикладі технологічні операції моделюються позиціями. Іноді використовуються моделі, у яких виконання операції моделюється переходами. Як ілюстраці. такого підходу розглянемо модуль автоматичного пакування (рис. 1.7, а). Технологічні операції виробничого процесу виконуються в такій послідовності:
- операція заповнення конвеєром CV1 накопичувача (локального складу);
- заповнення роботом R тари, розміщеної на палеті;
- пересування палети з пакувальною тарою уздовж конвеєра
Мережна модель складського модуля представлена на рис.1.6, б.
Рис. 1.6. Схема модуля автоматичного пакування обєктів виробництва (а), мережна модель складського модуля (б) і дерево досяжних маркувань (в)
Переходи tl3 t2, ts відображають виконання технологічних операцій відповідно:
- заповнення накопичувача;
- пересування й установку пляшок у тару роботом R;
- переміщення палети із заповненою тарою уздовж конвеєра CV2.
Позиції рь, pit рь відображають стан основних компонентів модуля: конвеєра CV1, робота R і конвеєра CV2. Відсутність мітки в одній з розглянутих позицій означає, що відповідний компонент виконує певну технологічну операцію.
Позиції р1, р2 відображають відповідно накопичувач С и заповнювану тару.
Число міток, що перебувають у цих позиціях, відображає кількість пляшок, які заповнюють накопичувач або впакованих у тарі. Наприклад, маркування (2, 4, I, 1, 1), досяжне з початкового маркування i0 = (0, 0, 1, 1, 1).
Література
1. Системы автоматизированного проектирования. В 9-ти кн.Учебное пособие для вузов. Под редакцией Норенкова И.П. М.: Высш. шк., 1986.
2. Норенков И.П. Введение в автоматизированное проектирование технических устройств и систем. Учебное пособие для вузов. - М.: Высш. шк., 1986.
3. П. Шеннен и др. Математика и САПР. т.1. М.: Мир, 1988.
4. Батищев Д.И. Методы оптимального проектирования. М.: Радио и связь, 1984.
5.Системы автоматизированного проектирования в радиоэлектронике. Справочник. М.: Радио и связь, 1986.
6. Погребной В.К. О декомпозиции графов на классы изоморфных подграфов. В кн.: Вопросы программирования и автоматизации проектирования. Изд. ТГУ, 1979, с. 82-96.
7. Петренко А.И. Основы автоматизации проектирования. К.: Техника, 1982. - 295 с.
8. Ильин В.Н.. Основы автоматизации схемотехнического проектирования. Г.: Энергия, 1979. - 392 с.
9. Демидович Б.П., Марон И.А. Основы вычислительной математики. Г.: Изд-во "Наука", 1966. - 664 с.
10.Разевиг В.Д. Система сквозного проектирования электронных устройств DesignLab 8.0.- М.: Изд-во "Солон",1999. - 698 с.
11. Автоматизация схемотехнического проектирования на мини-эвм: Учебное пособие/ Под ред. Проф. Анисимова. Л. Изд-во ЛГУ, 1983. - 200 с.
12. Чуа Л.О., Пен-Мин Линь. Машинный анализ электронных схем: Алгоритмы и вычислительные методы. Пер с англ. Г.: Энергия, 1980. 640 с.
13. Математическое и программное обеспечение САПР радиоэлектронной аппаратуры: Учебное пособие/ Огороднейчук И.Ф., Семенец В.В., Куник Э.Г. и др. К.: УМК ВО, 1988. - 104 с.