История Украины (2)
Вопросы - Разное
Другие вопросы по предмету Разное
?в наступала армія Муравйова (13,5 тис. військових та 12 гармат).
2. За час перебування при владі Центральній Раді, попри всі її зусилля, так і не вдалося створити регулярних, добре вишколених збройних сил. Регулярним військовим частинам більшовиків протистояли український гайдамацький КІШ Слобідської України, Галицько-Буковинський курінь січових стрільців та загін київських студентів, гімназистів.
3. Схожість, а то й подібність, соціалістичних гасел більшовиків та Центральної Ради створювала у частини населення нерозуміння відмінності між ними.
4. Зусилля, яких докладала Центральна Рада до опанування військового апарату, виявилися недостатніми для гідної відсічі.
5. Більшовицька агітація позначилася й на дисципліні у полках УНР, які, як це сталося з полком ім. Т. Шевченка, не завжди виявляли бажання виконати свій обовязок перед державою, яка їх зорганізувала й утримувала.
6. 14 січня 1918 р. у Миколаєві й Одесі, 16-го у Києві спалахнули підготовлені більшовиками заколоти проти Центральної Ради. У Києві участь у виступі взяли окремі військові підрозділи й робітники заводу "Арсенал", Південноросійського заводу.
7. "Пята колона" виявилася у самій Центральній Раді, група членів якої (ліві есери) намагалася дезорганізувати діяльність найвищого органу влади в Україні.
83. Брестський мирний договір УНР з країнами Четвертного союзу, його зміст та наслідки.
На початку грудня 1917 р. з ініціативи більшовиків розпочалися переговори між Росією й Німеччиною та її союзниками в Брест-Литовську (українська назва міста Берестя). Ці переговори поставили Центральну Раду в складну ситуацію. Ніким не визнана Україна, яка на політичних картах була зображена як частина Росії, могла стати звичайним трофеєм переможців Німеччини й Австро-Угорщини, що здавна на неї зазіхали.
За цих обставин уряд УНР звернувся до всіх держав з нотою, в якій заявив, що не визнає права РНК виступати на переговорах від імені народів усієї Росії й вестиме переговори з Німеччиною та її союзниками самостійно. Представники німецького командування на переговорах погодилися на це. Дала згоду і делегація Радянської Росії на чолі з Л. Троцьким. Можна виокремити щонайменше три головні причини укладення УНР мирного договору з Німеччиною та її союзниками.
1. Вкрай загрозлива для України ситуація, яка склалася наприкінці 1917 на початку 1918 р. у звязку зі вторгненням до неї трьох російських більшовицьких армій (М. Муравйова, Р. Берзіка та І. Кудинського), вимагала від українського керівництва вивільнення сил, що перебували на Східному фронті, для відсічі агресії.
2. Укладення Росією у Бересті перемиря з центральними державами мало великий пропагандистський вплив, й керівники УНР, щоб не втратити підтримки українських вояків і цивільного населення, змушені були із запізненням наслідувати більшовикам і домагатися миру.
3. Спроби Центральної Ради порозумітися з Антантою, якій вона симпатизувала, не були підтримані останньою.
Отож, нічого іншого, по суті, не залишалося, а договір, до того ж, дозволяв Україні стати повноправним субєктом міжнародного права.
29 грудня 1917 р. делегація УНР була визнана на Брест-Литовській мирній конференції єдиним представником України на переговорах.
27 січня (9 лютого) 1918 р. , коли Центральна Рада вже покидала Київ, українська делегація підписала Берестейський договір.
За умовами договору, УНР зобовязувалася протягом першої половини 1918 р. поставити Німеччині та Австро-Угорщині 60 млн пудів хліба, 2750 пудів мяса та ін. ; кордони УНР встановлювались на довоєнних кордонах Росії; кордон з Польщею визначався комісією з урахуванням етнічного складу населення. Німеччина і Австро-Угорщина дали згоду на . передачу (більшої частини Холмщини і Підляшшя до складу УНР. Договір забезпечив встановлення дипломатичних звязків УНР з централі ними державами.
Історичне значення Берестейського договору полягає у тому, що він став значним здобутком української дипломатії, який започаткував міжнародне дипломатичне визнання української держави.
84. Державний переворот 1918 року в Україні. Становлення Гетьманського режиму.
Ліквідація республіканського режиму в Україні відбулася 29 квітня 1918 р. , коли загін німецьких військ зайняв приміщення, де засідала Центральна Рада. Останнім рішенням Ради було прийняття демократичної конституції УНР і обрання Президентом України М. Грушевського. Того ж дня на Всеукраїнському зїзді землевласників, який зібрав 6432 делегати, було вирішено встановити монархічну форму державного правління і проголосити гетьманат. Гетьманом України було обрано одного з найвідоміших організаторів раїнізованих військових частин, почесного отамана Вільного козацтва генерала Павла Скоропадського, нащадка лівобережного гетьмана України початку XVIII ст. Серед перших рішень гетьмана було встановлення Української Держави замість Української Народної Республіки, проголошеної Центральною Радою. Захистити Раду було нікому. Напередодні перевороту німці роззброїли Першу дивізію синєжупанників, дислоковану в Києві, інші частини, лояльні республіканському режимові. Під час перевороту було розформовано галицький корпус Січових Стрільців, що охороняв приміщення Центральної Ради і, намагався: дати відсіч німецьким частинам.
85. . Внутрішня і зовнішня політика укр. держави П. Скоропадського.
Одним із перших кроків нового уряду було проголошення 29 квітня маніфестів "Грамота до всього