Автоматизація та інтеграція інформаційних технологій у систему шкільних бібліотек району
Курсовой проект - Компьютеры, программирование
Другие курсовые по предмету Компьютеры, программирование
их наук Юрій Артемов. Він запропонував деякі можливі моделі й шляхи інформатизації шкільних бібліотек. Спробуємо стисло передати зміст даної праці.
Чи повинен бути компютер у шкільній бібліотеці тільки засобом автоматизації праці шкільного бібліотекаря чи ж основою для створення шкільного інформаційного центра?
Знайти відповідь на це, здавалося б, елементарне питання зараз як ніколи актуально у звязку з масовим надходженням компютерної техніки в школи України. На жаль, у шкільні бібліотеки ця техніка практично не потрапляє. Бібліотекарям приходиться доводити необхідність компютеризації шкільних бібліотек, але не завжди це вдається, тому що задовільної відповіді на питання навіщо шкільній бібліотеці компютер немає. Є думки.
Відповідно до одної з них, компютер у шкільній, як і у всякій іншій бібліотеці, потрібний для автоматизації бібліотечних процесів: комплектування, каталогізації, книговидачі, адміністрування баз даних і т.п. При цьому головним вважається створення адекватної автоматизованої бібліотечно-інформаційної системи (АБІС).
Що стосується спеціалізованого програмного й технічного забезпечення (компютерів), то тут все ясно. Гірше йдуть справи з інформаційним забезпеченням. Якщо мова йде про велику університетську бібліотеку, то проблем з адаптацією програмного й створенням інформаційного забезпечення, як правило, не виникає. Але, якщо говорити про шкільну бібліотеку, де працює один бібліотекар, і то найчастіше на половину ставки, то проблеми можуть вирости до нездоланних розмірів.
Тож чи є автоматизація процесів бібліотечної діяльності в школах першочерговою? Адже досвід показує, що спочатку в умовах звичайної школи спроби автоматизації бібліотечної праці ведуть не до скорочення трудових витрат, а, навпаки, до їхнього стрімкого збільшення.
Відповідно до іншої думки, компютер необхідний шкільній бібліотеці для організації в школі сучасного інформаційного центру. Це, в основному, повязане із двома аспектами.
По-перше, у світі зявилися й широко поширюються навчальні посібники й матеріали на нових, так званих мультимедійних, носіях, де завдяки цифровому представленню інформації вдалося обєднати текст, багату кольорову графіку й анімацію на CD і DVD-дисках. У шкільній практиці зявляються он-лайнові навчальні програми й усілякі тренажери. Учні із задоволенням користуються цими засобами для поглибленого вивчання шкільних предметів і індивідуального придбання необхідних навичок. Це підвищує мотивацію до навчання, сприяє реалізації нових парадигматичних змін у системі освіти: індивідуалізації й гуманізації процесу навчання.
По-друге, реалії сучасного світу вимагають, щоб кожен учень умів шукати й знаходити у світовому інформаційному просторі як можна більше повну інформацію з питання, що його цікавить, для того, щоб глибоко вивчити пропонований матеріал і виробити власну думку. Це в дорослому житті допоможе йому стати повноправним громадянином інформаційного суспільства.
Але й учитель повинен мати можливість доступу до світових інформаційних ресурсів. Він повинен уміти користуватися електронними каталогами великих публічних і наукових бібліотек, базами даних в Інтернеті. Для цього шкільні бібліотеки стають абонентами електронних каталогів великих бібліотек, підписуються на електронні журнали, телеконференції й бази даних. Інтернет і медіатеки в розвинених країнах давно вже стали невідємною частиною шкільної бібліотеки.
У цілому такі перетворення сприяють реалізації принципово нових шкільних технологій, ідей дистанційного навчання, відкритої і безперервної освіти, що отримують останнім часом широке поширення у світі.
Аналіз існуючого досвіду дозволяє виділити три основні моделі, відповідно до яких створюються бібліотечно-інформаційні центри.
- компютерний клас і персональні компютери в бібліотеці існують незалежно один від одного;
- компютерний клас використовується в першій половині дня для проведення уроків, а в другій - як складова частина бібліотеки;
- у школі існує єдиний інформаційний центр - при бібліотеці.
Розглянемо ці три моделі детальніше.
Перша з них, назвемо її "радикальною", базується на використанні навчальних компютерних класів у школі.
Відповідно до цієї моделі в школу надходить навчальний компютерний клас і деяка кількість навчальних компютерних програм на компакт-дисках. Все це хазяйство природним шляхом потрапляє в руки вчителя інформатики. Поступово довкола нього формується колектив ентузіастів-предметників, які готують власні компютерні програми, досліджують інформаційний простір Інтернету в пошуках цікавих матеріалів, створюють власні бази даних, допомагають учням готувати реферати, роботи для участі в олімпіадах і конкурсах. Цей центр орієнтований на використання, головним чином, нових форм і нових джерел інформації. Шкільна бібліотека при цьому як би виноситься за рамки інформатизації. Учень або вчитель, що бажає отримати інформацію, природно звертається за нею в медіацентр.
Згодом виявляється, що учні цієї школи звикли до схоплювання поверхневої інформації, у них відсутні здібності систематично працювати з товстою книгою, а, отже, і глибокі знання.
У цій ситуації в школі виникнуть два інформаційних центри: один, вузько спеціалізований, при кабінеті інформатики, і другий - при бібліотеці, тобто по суті - жодного. Більш того, компютерний клас у дру?/p>