Автоматизація доступу до каналів комп'ютерних мереж
Дипломная работа - Компьютеры, программирование
Другие дипломы по предмету Компьютеры, программирование
Зміст
Вступ
1. Аналіз організації передачі даних по каналах компютерних мереж
1.1 Аналіз фізичної організації передачі даних
1.1.1 Топологія фізичних звязків
1.1.2 Організація сумісного використання ліній звязку
1.2 Структуризація каналів як засіб побудови великих мереж
1.2.1 Фізична структуризація мережі
1.2.2 Логічна структуризація мережі
1.3 Висновок
2. Фізична сутність та порядок організації каналів компютерних мереж
2.1 Структурована кабельна система компютерної мережі
2.2 Кабель кручена пара
2.3 Коаксіальний кабель
2.4 Оптоволоконний кабель
2.5 Висновок
3. Сутність існуючих методів доступу до каналів компютерних мереж
3.1 Метод доступу до каналів компютерних мереж з перевіркою несучої та виявленням колізій CSMA/CD
3.2 Методи подолання колізій
3.3 Метод маркерного доступу в локальних мережах з різною топологією
3.4 Висновок
4. Засоби здійснення авторизації доступу до каналів компютерних мереж
4.1 Місце процесів авторизації доступу при організації інформаційних систем на основі компютерних мереж
4.2 Настройка мережевих служб для здійснення авторизації доступу до мережі Інтернет
4.2.1 Авторизація на основі логіна і пароля
4.2.2 Авторизація через облікові записи Windows
4.2.3 Практичне вирішення побудови системи авторизації через Windows домен
4.3 Практичні рекомендації щодо забезпечення доступу до каналів компютерної мережі підприємства
4.3.1 Авторизація доступу на фізичному рівні організації компютерних мереж
4.3.2 Авторизація доступу на канальному рівні організації компютерних мереж
4.3.3 Авторизація доступу на мережевому рівні організації компютерних мереж
4.3.4 Авторизація доступу на транспортному рівні організації компютерних мереж
4.4 Висновок
Висновки
Вступ
Тільки в мережі з повнозвязною топологією для зєднання кожної пари компютерів є окремий канал. У решті випадків неминуче виникає питання про те, як організувати сумісне використання каналів компютерних мереж кількома компютерами мережі. Як завжди при розділенні ресурсів, головною метою тут є здешевлення мережі.
У компютерних мережах використовують як індивідуальні лінії звязку між компютерами, так загальні поділювані (shared) лінії, коли одна лінія звязку почергово використовується кількома компютерами. У разі застосування поділюваних ліній звязку (часто використовується також термін поділюване середовище передачі даних - shared media) виникає комплекс проблем, повязаних з їх сумісним використанням, який включає як чисто електричні проблеми забезпечення потрібної якості сигналів при підключенні до одного і того ж дроту кількох приймачів і передавачів, так і логічні проблеми розділення в часі доступу до цих ліній.
Класичним прикладом мережі з поділюваними лініями звязку є мережі з топологією загальна шина, в яких один кабель спільно використовується всіма компютерами мережі. Жоден з компютерів мережі у принципі не може індивідуально, незалежно від всіх інших компютерів мережі, використовувати кабель, оскільки при одночасній передачі даних відразу декількома вузлами сигнали змішуються і спотворюються. У токологіях кільце або зірка індивідуальне використання ліній звязку, що сполучають компютери, принципово можливе, але ці кабелі часто також розглядають як поділюваний ресурс мережі для всіх компютерів, так що, наприклад, тільки один компютер кільця має право в даний момент часу відправляти по кільцю пакети іншим компютерам.
Існують різні способи рішення задачі організації доступу до каналів компютерних мереж. Усередині компютера проблеми розділення ліній звязку між різними модулями також існують - прикладом є доступ до системної шини, яким управляє або процесор, або спеціальний арбітр шини. У мережах організація сумісного доступу до ліній звязку має свою специфіку через істотно більший час розповсюдження сигналів по довгих лініях, до того ж цей час для різних пар компютерів може бути різним. Через це процедури узгодження доступу до лінії звязку можуть займати дуже великий проміжок часу і приводити до значних втрат продуктивності мережі.
Не дивлячись на всі ці складнощі, в локальних мережах поділювані лінії звязку використовуються дуже часто. Цей підхід, зокрема, реалізований в широко поширених класичних технологіях Ethernet і Token Ring. Проте останніми роками намітилася тенденція відмови від середовищ передачі даних, що розділяються, і в локальних мережах. Це повязано з тим, що за здешевлення мережі, що досягається таким чином, доводиться розплачуватися продуктивністю.
Мережа з поділюваним середовищем при великій кількості вузлів працюватиме завжди повільніше, ніж аналогічна мережа з індивідуальними лініями звязку, оскільки пропускна спроможність каналу одному компютеру, а при її сумісному використанні - ділиться на всі компютери мережі.
Часто з такою втратою продуктивності миряться ради збільшення економічної ефективності мережі. Не тільки у класичних, але і в зовсім нових технологіях, розроблених для локальних мереж, зберігається режим поділюваних ліній звязку. Наприклад, розробники технології Gigabit Ethernet, прийнятої в 1998 році як новий стандарт, включили режим розділення передавального середовища в свої специфікації разом з режимом роботи по індивідуальних лініях звязку.
При використанні індивідуальних кана?/p>