Зовнiшня торгiвля РумунiСЧ
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
Зовнiшня торгiвля РумунiСЧ
Виконав:
студент 4-го курс РЖ-оСЧ групи
спецiальностi
"мiжнародна економiка"
Богомолов Максим
Румунiя розташована у пiвденно-схiднiй РДвропi. На пiвночi i сходi межуСФ з Республiкою Молдова (450 км) i УкраСЧною (169 км), на пiвнiчному заходi - з Угорщиною (443 км), на пiвденному заходi з СербiСФю (476 км), на пiвднi - з БолгарiСФю (608 км, межа Дунай). На пiвденному сходi омиваСФться Чорним морем. На пiвднi i сходi рiчковi долини, на пiвденному заходi територiю РумунiСЧ займають Схiднi i Пiвденнi Карпати i Семигородська височина, до яких прилягають iз заходу Паннонська, з пiвдня - Волоська низовини, зi сходу Молдавська i Добрузька височини. Румунiя лежить на межi ЦентральноСЧ i СхiдноСЧ РДвропи та Балканського пiвострову i на СЧСЧ територiСЧ тисячолiттями перехрещувалися полiтичнi i культурнi впливи цих трьох комплексiв.
Румунiя iндустрiально-аграрна краСЧна. Основнi галузi промисловостi: гiрнича, лiсоматерiалiв, металургiйна, хiмiчна, машинобудування, харчова, нафтопереробна. Транспорт: автомобiльний, залiзничний, рiчковий, морський, повiтряний. Перевезення вантажiв у краСЧнi здiйснюСФться головним чином автотранспортом i залiзницею. 1994 р. у краСЧнi було 11 365 км залiзниць i 88 117 км шосейних дорiг. Головнi порти на ДунаСЧ: Турну-Северин, Джурджу, БреСЧла, Галац. Головний морський порт Констанца, через який проходить 80% морських вантажоперевезень краСЧни i 65% вантажiв зовнiшньоСЧ торгiвлi. У 1984 був вiдкритий судноплавний канал, що зСФднуСФ Констанцу з портом на ДунаСЧ Чернавода. У 1996 вантажний морський флот РумунiСЧ складався з 234 кораблiв i мав сумарну вантажопiдйомнiсть всiх судiв у 2 445 810 рег. т.
За даними РЖндексу економiчноСЧ свободи The Heritage Foundation, USA 2007:
ВВП = 97,154 млрд. тВм
Ч (Населення) = 22,276 млн. осiб
Рiвень iнфляцiСЧ = 4,87%
Рiвень безробiття = 5,2%
Вiдношення бюджетного дефiциту до ВВП = 1,7% (РДвропейський Центральний Банк рекомендуСФ для краСЧн-членiв ? 2%)
Свiтовий експорт товарiв РумунiСЧ, 1997-2007рiк19971998199920002001200220032004200520062007млн $8431830085181041211394138771766223553276883245840286% змi-на 0,9844621,0262651,2223531,0943141,2179221,2727531,3335411,1755611,1722771,241173Свiтовий iмпорт товарiв РумунiСЧ, 1997-2007рiк19971998199920002001200220032004200520062007млн $ 1128011821104171314815568178542398332691405185116069863% змi-на 1,0479610,8812281,2621681,1840581,146841,3432841,3630911,2394241,2626491,365579Свiтовий експорт послуг РумунiСЧ, 1997-2007рiк19971998199920002001200220032004200520062007млн $ 149912011340172020072326300035905056700510398% змi-на 0,8012011,1157371,2835821,166861,1589441,2897681,1966671,4083571,3854831,484368Свiтовий iмпорт послуг РумунiСЧ, 1997-2007рiк19971998199920002001200220032004200520062007млн $ 186517961759194821132304291338295425690110047% змi-на 0,9630030,9793991,1074471,0847021,0903931,2643231,3144521,4168191,2720741,455876Основою системи показникiв розвитку мiжнародноСЧ торгiвлi СФ група обсягових iндикаторiв, до складу якоСЧ входять експорт, реекспорт, iмпорт, реiмпорт, зовнiшньоторговельний обiг, генеральна торгiвля, спецiальна торгiвля та фiзичний обсяг торгiвлi.
Експорт (вiд. лат. exportare вивозити) вивезення товарiв, робiт, послуг, результатiв iнтелектуальноСЧ дiяльностi, в т. ч. виключних прав на них, з митноСЧ територiСЧ краСЧни за кордон без зобовязання СЧх зворотного ввезення. Факт експорту фiксуСФться в момент перетину товаром митного кордону, надання послуг i прав на результати iнтелектуальноСЧ дiяльностi. Як експорт може зараховуватись продаж товарiв i послуг iноземним особам, фiрмам, органiзацiям та спiльним пiдприСФмствам без вивезення СЧх за кордон.
За визначенням статистичноСЧ комiсiСЧ ООН, експорт це вивезення з краСЧни товарiв:
1) вироблених, вирощених або добутих у краСЧнi;
2) ранiше ввезених з-за кордону та:
- перероблених на митнiй територiСЧ;
- перероблених пiд митним контролем;
3) реекспорт вивезення (експорт) товарiв:
- ранiше ввезених, але не перероблених у краСЧнi (з мiжнародних товарних аукцiонiв, товарних бiрж, консигнацiйних складiв тощо);
- з територiй вiльних зон;
- з приписних складiв.
= 31,437 (млрд. тВм); = 25,85 (млрд. тВм);= 5,587 (млрд. тВм);
загальний обсяг експорту;
експорт товарiв;
експорт послуг.
РЖмпорт (вiд лат. importare ввозити) ввезення товарiв, робiт, послуг, результатiв iнтелектуальноСЧ дiяльностi, в т. ч. виняткових прав на них, на митну територiю краСЧни з-за кордону без зобовязання про зворотне вивезення. Цей процес характеризуСФ показник "iмпорт", який розраховуСФться у вартiсних одиницях за певний перiод, найчастiше, за рiк. Обсяги iмпорту однорiдних, порiвняних товарiв можуть розраховуватись у кiлькiсних одиницях (цукор, пшениця, цемент тощо).
За визначенням статистичноСЧ комiсiСЧ ООН, iмпорт це ввезення до краСЧни товарiв:
1) iноземного походження з краСЧни-виробника або краСЧни-посередника з метою:
- кiнцевого споживання;
- переробки для вивезення або для кiнцевого споживання;
2) для переробки пiд митним контролем;
3) з територiй вiльних зон i приписних складiв;
4) реiмпорт ввезення товарiв, ранiше вивезених, але не перероблених.
= 43,192 (млрд. тВм);= 37,609 (млрд. тВм);= 5,583 (млрд. тВм);
загальний обсяг iмпорту;
iмпорт товарiв;
iмпорт послуг.
Зовнiшньоторговельний обiг сума вартостi експорту та iмпорту краСЧни або груп краСЧн за певний перiод: рiк, квартал, мiсяць. Зовнiшньоторговельний обiг показуСФ загальнi обсяги зовнiшньоторговельноСЧ дiяльностi, тобто експорту та iмпорту в цiлому:
ЗТО = Е + РЖ,
ЗТО = 31,437 + 43,192 = 74,866 (млрд. тВм).
ЗТО зовнiшньоторговельний обiг;
Е обсяг