Зовнішньополітичні доктрини США і країни пострадянського простору: ретроспективний аналіз

Курсовой проект - Юриспруденция, право, государство

Другие курсовые по предмету Юриспруденция, право, государство

ьним партнером. Головні поставщики українського ринку - Росія (32 Німеччина (12%), Туркменія (7%), Польща (6%>), Італія (4%). Основні покупці українських товарів - Росія (19%>), Італія (7%), Туреччина (6%), Німеччина (4%), Китай (4%). Питома і США в імпорті і експорті України дорівнює 2%.

Американці продають українцям переважно енергообладнання (парові турбо електрогенератори), літаки і авіаційне і телекомунікаційне обладнання , контролі вимірювальні і аналітичні прибори, компютери, оптичне, медичне і хірургічне обладнання вантажні і легкові машини, тютюн. Україна експортує до США головним чином чаї порошок і напівфабрикати з чорних металів, хімікати, рідкоземельні метали, алюміній, сі] цемент, а також верхню одежу.

У 2004 році експорт США в Україну склав 388 млн. дол., а імпорт з України до СІ склав 706 млн. дол.

Сполучені Штати займають перше місце щодо інвестицій в українську економіку, початок 2004 року на американські інвестицій припало 18%) від усіх іноземних інвести вкладених в Україна; на другому місці знаходився Кіпр (10%), на третьому - Великобрит; ((9,5%), далі - Німеччина і Нідерланди - по 7%, Росія - 6%.

Найбільш перспективними галузями народного господарства України для експериментування американських товарів і послуг, а також капіталовкладень є інформаційні технолог телекомунікації, енергетика, виробництво сільськогосподарських машин, модернізації; аеропортів, харчова промисловість, виробництво медичної техніки тощо.

У жовтні 2007 року Україна підписала угоду з американською корпорацією Венко розподіл нафти і газу, які будуть видобуватись на континентальному шельфі Чорного м Венко виграла у 2006 році відкритий конкурс серед 17 компаній з 7 країн світу. Україна підписана на наступні ЗО років і передбачає вкладення в українську економіку 15 млрд. д інвестицій. Першим кроком у виконанні угоди буде геологічна розвідка запасів енергоносіїв на шельфі поблизу Керчі. За попередніми оцінками, вони становлять 10,8 трлн. кубічних метрів газу, яких нинішніх темпах споживання повинно вистачити на 140 років. Окрім г планується видобуток нафти близько 200 млн. тонн ( цього вистачить на 16 рої Безпосередньо видобуток газу і нафти планується розпочати 2010 року. Президент Вен заявив, що Чорне море у плані видобутку нафти і газу залишається нині єдиним неосвоєним регіоном у світі. Щоправда, видобуток тут ускладнюється тим, що сере глибина моря становить 2000 метрів. Вітчизняне виробництво бурового обладнана недостатнє; сучасні технології відсутні. Викачувати нафту з глибини 1800 м українці можуть, а чимало покладів розташовані на глибині 3-4,5 тис. м.

Таким чином, потенціал американо-української економічної співпраці є досить потужним.

Література

 

  1. Русаков Е. Пиррова победа // Новое время. - 2000.- N 51.- С. 21-23.
  2. Акимбеков С. Война по расписанию. // Континент, №8, 2003, с. 16-18.
  3. Александров В.В. Новейшая история стран Европы и Америки. 19451986 гг. М.: Высшая школа, 1988.
  4. Антонова Л.А. Штрихи к политическому портрету Джорджа У. Буша. // США: экономика, политика, идеология. - 1999.-N 11.-С.52-61.
  5. Арыстанбекова А.Х. Объединенные нации и Казахстан. А.: Дайджест-Пресс, 2002 г. 432 с.
  6. Бережков А. Бизнес-план Буша: прорыв или авантюра? // Эхо планеты.- 2003.- N 4.- C.5-9.
  7. Бережков А. Выборы по-американски: президентский тупик // Эхо планеты.- 2000.- N 47.- С.6-9.
  8. Бзежинский З. Великая шахматная доска. Господство Америки и его геополитические императивы. М.: Международные отношения, 1999.
  9. Богатуров А. Без перемен не обойтись. // Азия и Африка сегодня, №3, 1991.
  10. Богданов Д.Ю. Контуры внутренней политики. // The New York Times, 16.04.2001.
  11. Браницкая С. Доброе утро, последний герой // Деловые люди.-2001.- N 127.- С.6-10.
  12. Бураков Ю., Кипаренко Г., Мовчан С., Мороз Ю. Країни Заходу у другій половині ХХ ст. Львів: Студії, 1995.
  13. Бурлацкий Ф.М., Галкин А.А. Социология, политика международных отношений. М., 1993.
  14. Всесвітня історія: Навч. посібник / Б.М. Гончар, М.Ю. Козицький, В.М. Мордвінцев, А.Г. Слюсаренко. К.: Знання, 2002.
  15. Гарбузов В.Н. Администрация Джорджа У.Буша. // США и Канада, 2001, № 4.
  16. Гарбузов В.Н. Богданов Д.Ю. Президент Буш и парадоксы сострадательного консерватизма. // США, Канада: экономика, политика, культура.- 2001.- N 8.-С.3-25
  17. Государственные, национальные, классовые институты во внешней политике. // Мировая экономика и международные отношения. 1989 г., №2
  18. Государство и управление в США /Отв. ред. Л.И. Евенко. М.: Мысль, 1985.
  19. Грайнер Б. Американская внешняя политика от Трумена до наших дней. М., 1986.
  20. Гренвилл Дж. История ХХ века. Люди. События. Факты. М.: Аквариум, 1999.
  21. Джексон Джейнс. Буш и европейцы // Internationale Politik.- 2001.- N 6.- С.28-40.
  22. Джексон Джейнс. США на рубеже веков. / Под ред. С.Рогова. Москва: Наука, 2000, с. 46-47.
  23. Джозеф С. Най (младший). Взаимозависимость и изменяющаяся международная политика. // Мировая экономика и международные отношения. 1989 г., №12, с. 73-81.
  24. Джон Ле Карре: У америки приступ исторического помешательства. // Эхо планеты. Дайджест. - №5, январь/февраль, 2003. С. 22-23.
  25. Джонсон П. Современность. Мир с двадцатых по девяностые годы. М., 1995.
  26. Дюрозель Жан-Батіст Історія дипломатії від 1919 року до наших днів. К.: Основи, 1995.
  27. Золотухин В.П. Внутриполитические инициативы президента Буша // США, Канада: экономика, политика, культура.- 2001.- N 8.-С.62-80.
  28. Иванян Э.А. Белый дом: президенты и политика. М.: Издательство политической литературы, 1975.
  29. Иванян Э.А. От Джорджа Вашингтона до Джордж Буша. Белый дом и пресса. М.: Издательство политической литературы, 1991.
  30. История США. В 4 т. Том ч?/p>