Зовнішньоекономічні операції. Спільні підприємства. Зарубіжні інвестиції та організація митної справи

Методическое пособие - Юриспруденция, право, государство

Другие методички по предмету Юриспруденция, право, государство

?их особливостей співробітництва учасників у рамках спільного підприємства можливо віднести:

спільне формування стартового обсягу основних фондів і обігових засобів спільного підприємства;

спільне управління процесами розвитку підприємства, виробництва і реалізації випущеної ним продукції або надання послуг;

спільна науково-технічна діяльність;

спільний розподіл прибутку спільного підприємства між партнерами відповідно до їхньої частки у формуванні коштів підприємства;

спільна відповідальність за виробничий і комерційні ринки підприємства;

До основних факторів, що сприяють створенню спільних підприємств у країні їхнього базування, належать:

завоювання певних ринків збуту;

доступ до дешевої робочої сили;

створення додаткових робочих місць у країні базування спільного підприємства;

можливості використання дешевих природних ресурсів в обмін на технологію їхньої ефективної переробки, в тому числі для вторинного використання;

зниження обсягів капітальних затрат;

використання і впровадження нової технології та передових методів управління;

зниження затратна власні науково-дослідні роботи;

використання відомих торгових марок партнера;

використання збутової мережі партнера;

залучення додаткових фінансових ресурсів;

можливості модернізації, реконструкції вже існуючих підприємств, а також подальшого розвитку виробництва за рахунок додаткових іноземних капіталів;

можливості узгодження виробничих площ, виробничої інфраструктури і робочої сили країни базування спільного підприємства з досвідом роботи, технологіями виробничого процесу, поставок комплектуючих виробів з боку іноземного партнера.

Інвестиційний клімат країни визнається впливом на діяльність іноземних інвесторів таких факторів:

характер законодавства про іноземні інвестиції, в тому числі з питань створення і діяльності спільних підприємств (а саме пільги, що надаються іноземним партнерам, гарантії захисту і репатріації прибутку та інвестицій);

наявність запасів природної сировини, можливість її добування, переробки і використання;

наявність кваліфікованої робочої сили;

ступінь розвитку виробничої інфраструктури;

енергетична забезпеченість народного господарства, наявність енергетичних резервів;

розвиток місцевого ринку, наявність платоспроможного попиту на товари і послуги;

ступінь розвитку ринкових відносин у країні;

конвертованість місцевої валюти;

сприятливі відносини уряду приймаючої сторони та іноземних інвестицій тощо.

Про привабливість України для іноземних інвесторів засвідчують такі фактори:

новий ринок збуту;

високий рівень освіченості населення;

дешева робоча сила;

вигідне місце знаходження;

розвинута інфраструктура.

Регулювання іноземних інвестицій в Україні здійснюється згідно із Законами України Про іноземні інвестиції та Про режим іноземного інвестування.

Іноземні інвестиції цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в обєкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.

Згідно із згаданими законами підприємства з іноземними інвестиціями це підприємства будь-якої організаційно-правової форми, іноземна інвестиція в статутному фонді якого становить не менше 10%. Державна реєстрація іноземних інвестицій повинна відбуватися протягом трьох днів.

Іноземні інвестиції в Україну можуть здійснюватися у вигляді:

іноземної валюти, інших валютних цінностей, валюти, діючої на території України;

будь-якого рухомого і нерухомого майна (будівель, споруд, обладнання та інших матеріальних цінностей) та будь-яких повязаних з ним майнових прав;

акцій, облігацій та інших цінних паперів або будь-яких форм участі у підприємництві;

грошових вимог та права вимоги про виконання договірних зобовязань, які мають вартість;

будь-яких прав інтелектуальної власності, які мають вартість, включаючи авторські права, права на винаходи, торгові знаки (товарні знаки і знаки обслуговування), фірмові найменування, промислові зразки, ноу-хау та інші;

права на здійснення господарської діяльності, включаючи права на розвідування, розроблення, видобування або експлуатацію природних ресурсів, надані законодавством чи за договором;

платних послуг;

інших видів інвестицій, не заборонених законом України.

Іноземні інвестори мають право на відшкодування збитків, включаючи упущену вигоду і моральну шкоду, завдану їм у результаті дій або бездій державних органів України чи їхніх посадових осіб.

Компенсація збитків іноземним інвесторам здійснюється з державного бюджету України або з інших джерел у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

У разі припинення інвестиційної діяльності іноземний інвестор має право на повернення не пізніше шести місяців від дня припинення цієї діяльності своїх інвестицій.

Майно, що ввозиться в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного фонду підприємств з іноземними інвестиціями, звільняється від обкладання митом.

Підприємства з іноземними інвестиціями сплачують податки відповідно до законодавства України.

Порядок переказу за кордон доходів, прибутків та інших коштів, одержаних у звязку з іноземними інвестиціями, визначається Націона