Зовнішньоекономічна діяльність ВАТ "Житомирпиво" за період 2004–2006 роки

Дипломная работа - Экономика

Другие дипломы по предмету Экономика

µки життєдіяльності населення, яку очолює віце премєр міністр України.

Розділ VII "Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці". Державний нагляд здійснюють: спеціально уповноважений державний орган із питань радіаційної безпеки Державний комітет України із ядерної та радіаційної безпеки; спеціально уповноважений державний орган з питань пожежної безпеки Управління пожежної охорони МНС України, Санітарно епідеміологічна служба МОЗ України.

Розділ VIII "Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці". За порушення законодавства про охорону праці передбачено штраф, максимальний розмір якого становить 5 % місячного фонду заробітної плати юридичної чи фізичної особи, яка використовує найману працю. Кошти від штрафів нараховуються до Державного бюджету.

Розділ IX "Прикінцеві положення". Закон набирає чинності з дня його опублікування, а частина четверта статті 19 з першого січня 2003 р.

Одним із головних документів, який передбачає чітке використання службових обовязків працівниками, є Кодекс законів про працю України (КЗпП), він трактує вимоги до трудової діяльності громадян в Україні й регулює трудові відносини всіх працівників. Кодекс законів спрямований на охорону трудових прав працюючих. У главі I "Загальні положення" викладені основні трудові права та обовязки працівників, особливості міжнародних угод та договорів з питань трудового законодавства, також додаткові пільги, які можуть бути їм надані.

Глава II містить закон про колективний договір. В Україні затверджено положення про створення державних нормативних актів з охорони праці ДНАОП. Це норми, інструкції, вказівки та інші види державних нормативних актів з охорони праці, обовязкові для виконання та дотримання усіма підприємствами та установами.

Одним із документів, який регулює відносини у сфері охорони праці є колективний договір, який укладається у відповідності із законами України "Про охорону праці", "Про колективні договори та угоди". Колективний договір найважливіший документ у системі нормативного регулювання взаємовідносин між власниками і працівниками з першочергових соціальних питань.

Колективний договір укладається на підприємствах, установах і організаціях незалежно від форм власності і господарювання, які використовують найману працю і мають право юридичної особи. Умови колективного договору є обовязковими до виконання для працівників, які уклали договір.

Умови колективних договорів або угод, що погіршують, порівняно з законодавством, становище працівників, не є дійсними і забороняється включати їх до договорів і угод. Зміст колективного договору визначається сторонами в межах їх компентенцій.

У колективному договорі встановлюються взаємні зобовязання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин:

  1. зміни в організації виробництва і праці;
  2. забезпечення продуктивної зайнятості;
  3. нормування і оплати праці, встановлення форми, системи розмірів оплати зарплати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок);
  4. встановлення гарантій, компенсацій, пільг;
  5. участь трудового колективу в формуванні, розподілі і використанні прибутку підприємства;
  6. режим роботи тривалого робочого дня і відпочинку;
  7. умов охорони праці;
  8. забезпечення життєво побутового, культурного, медичного обслуговування, організації оздоровлення і відпочинку працівників;
  9. умов регулювання фондів оплати праці та встановлення міжкваліфікаційного співвідношення в оплаті праці.

Положення колективного поширюються на всіх працівників підприємства незалежно від того чи є вони членами профспілки і є обовязковими як для власника підприємства так і для працівників підприємства. Укладанню колективного договору повинні передувати колективні переговори, які розпочинаються за три місяці до закінчення строку дій попереднього договору. Цьому підготовчому періоду відповідає вивчення пропозицій працівників, аналіз результатів атестацій робочих місць, стану виробничого травматизму, професійної та виробничої обумовленої захворюваності, розробку найбільш активних заходів щодо поліпшення безпеки і умов праці у виробничих підрозділах підприємства, проведення відповідних спеціальних економічних розрахунків, визначення обсягів робіт, порядку їх фінансування. Визначаючи загальні принципи формування двох сторонніх зобовязань з охорони праці, вони не повинні суперечити законам та іншим нормативним актам України.

Працівниками передбачається: надання додаткових відрахувань за несприятливі умови праці, додаткового спецодягу, обладнання додаткових санітарно побутових приміщень, встановлення додатково оплачених перерв санітарного призначення або скорочення тривалості робочого часу.

 

4.2 Аналіз стану охорони праці ВАТ "Житомирпиво"

 

Управління завжди здійснюється для досягнення відповідної мети. Метою управління охороною праці є забезпечення безпеки, збереження здоровя та працездатності людини в процесі праці. Ця мета досягається виконанням відповідних функцій управління, тобто комплексом взаємоповязаних видів, що здійснюються субєктами управління цілеспрямовано на обєкт управління.

Управління охорони праці на підприємстві це сукупність дій службових осіб, здійснюваних на підставі постійного аналізу інформації про стан охорони праці на всіх робочих місцях для його поліпшення або під