Зміст, структура і функції освіти в сучасному ВУЗі
Информация - Педагогика
Другие материалы по предмету Педагогика
° основі принципів, сформульованих у дослідженнях вище названих авторів:
Першим і основної з них є принцип функціональної повноти компонентів змісту освіти. Сутність його полягає в тім, що вузівська система не може ефективно функціонувати і готувати висококваліфікованих фахівців, якщо вона не включає повний набір істотно значимих компонентів (підходів, методів, систем, дисциплін і т.д.)
Іншим важливим принципом є диференціація змісту освіти, звязана зі збільшенням значення окремих дисциплін. Так, у свій година, дисципліна гуманітарного циклові Психологія перетворилася в самостійні, професійно-орієнтовані курси Загальної психології, Економічної психології, Соціальної психології. і т.д. Базова область управлінських вузів Менеджмент протягом останнього десятиліття трансформувався в Менеджмент виробничої і невиробничої сфер, Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності, Адміністративний менеджмент, Господарський менеджмент, Менеджмент природоохоронної діяльності, Фінансовий менеджмент і т.д.
Третій принцип - інтеграції змісту освіти - з доцільним зменшенням дисциплін на конкретному рівні. Наприклад, у звязку зі зміною соціально-політичного життя були обєднані Основи економічної теорії, Діалектичний матеріалізм і Історичний матеріалізм у курс Антропологічної філософії, Філософії управління, Методології наукових досліджень, Логіки і ін. При цьому наукова змістовна й освітня сторона названих курсів модифікувалася і була узагальнена на новому науково-методологічному рівні.
Четвертий принцип - наступності освіти відіграє істотну роль у структуруванні змісту освіти. Сутність цього принципу полягає в систематичності, послідовності, погодженості, взаємозвязку і взаємодії викладання циклів дисциплін, окремих предметів і курсів.
На підставі аналізу стратегічних напрямків і принципів навчання в сучасному вузі можна визначити загальну структуру змісту освіти, що включає пять основних блоків підготовки фахівців:
загальнонауковий чи філолофсько-культурологічний;
- предметно-спеціальний;
- предметно-психологічний (різного професійного призначення);
- науково-дослідний;
- професійно-практичний.
Кожен блок має свої професійні задачі, має значний професійно-виховний і освітній потенціал і дозволяє використовувати закладену в ньому інформацію і для формування особистості майбутнього фахівця, і для забезпечення його готовності до професійної роботи.
Така позиція дає можливість представити структуру змісту освіти як:
- змістовну (система узагальнення знань);
- процесуальну (система узагальнення умінь і способів дії);
- результативну (досвід творчої діяльності, відносини, спілкування, самовдосконалення).
Виділення пяти блоків дозволяє збалансувати області професійної підготовки, оперативно керувати ними, забезпечуючи мобільність і спрямованість, а також забезпечуючи передумови для створення диференційної системи навчання студентів вузові. Взаємозвязок і взаємообумовленість блоків підготовки студентів сучасних вузів представимо в такий спосіб:
Конкретизуємо зміст кожного з них:
Блок загальнонаукової і філолофсько-культурологічної підготовки включає фундаментальні дисципліни, вивчення яких орієнтоване на освоєння сучасних досягнень науки, техніки, культури, формування широкого наукового кругозорові, соціального досвіду, створення бази для одержання спеціальної і професійної освіти. Смороду сприяють формуванню світоглядних позицій, закріпленню гуманістичних ціннісних орієнтації, осмисленню взаємозвязку наданих знань і практичної діяльності.
Цінність гуманітарної освіти полягає в тому, що воно розвиває мислення і культуру особистості, тренує інтелект, розвиває здібності, емоції, уяву, сприяє формуванню особистісних якостей, навичок комунікації, служити засобом інтеграції знань. Першорядне значення в цьому блоці мають такі дисципліни, як “Філософія”, “Логіка”, “Політологія”, “Соціологія”, “Правознавство”, “Основи економічної теорії”, “Етика”, “Українська і зарубіжна культура”, Релігієзнавство, Етика й Естетика, Ділова українська мова .
При вивченні загальноосвітніх дисциплін переваги віддається вивченню мов, що використовуються у фундаментальних науках, знайомству з інформацією, що має поліфункціональне значення, освоєнню методів і засобів рішення загальнонаукових задач. Дисципліни загальноосвітнього блокові, на вивчення яких приділяється близько однієї чверті навчального години, спрямовані на освоєння студентами соціального досвіду, формування в них системного світогляду, політичної культури і мислення.
Блок предметно-спеціальної підготовки припускає освоєння основ наук, навчальних дисциплін і курсів широкого профілю, що дозволяють майбутньому фахівцю вільно орієнтуватися в обраній області предметних знань. У результаті досягається визначена універсальність освіти і спеціальної підготовки. Спеціальна підготовка у вузі займає провідне місце, на неї приділяється дві чверті всього навчального години. Зміст дисциплін даного блокові відбирається з урахуванням визначеної спеціальності, цілями і задачами професійної освіти, видами й ос?/p>