Зміни у співвідношені сил найбільш развитих держав на рубежі 19-20 ст
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
?кло 20 акціонерних банків з капіталом 94,7 млн марок.
2. Індустріалізація
Із завершенням промислового перевороту почався процес індустріалізації. Основним його змістом були структурні зрушення в національних господарствах окремих країн, внаслідок яких зявлялись нові та модернізувалися старі галузі виробництва, змінювалась їхня роль в економіці, тобто частка у виробництві валового національного продукту (ВНП) і національного доходу (НД). Завершення індустріалізації забезпечувало перевагу промисловості над сільським господарством, важкої індустрії над легкою. Машинне виробництво перемогло в усіх галузях господарства. Відбувалися зміни в організації та управлінні виробництвом. Провідне місце належало системі акціонерного підприємництва. Торговий і промисловий капітал поступався першістю фінансовому. Було утворено акціонерні монополістичні обєднання картелі, трести, синдикати, концерни.
Темпи та строки індустріалізації залежали від конкретних історичних умов кожної країни, вихідного рівня промислового перевороту, загальносвітового економічного розвитку. Так, V Великобританії завдання індустріалізації почали розвязувати під час промислового перевороту. В інших розвинених країнах індустріалізація проходила після промислового перевороту та була його продовженням. Індустріальний розвиток було перервано першою світовою (1914 1918 рр.) та другою світовою (1939 1945 рр.) війнами.
У кінці XIX на початку XX ст. індустріалізація відбувалася на грунті технічної революції, що ознаменувалася впровадженням у виробництво наукових винаходів, змінами в техніці та технології. Змінилася енергетична база економіки. Пара була витіснена електрикою. Почалася електрифікація виробництва, транспорту, побуту. Цьому сприяло використання машин для отримання електричного струму: динамомашини Е. Сіменса (1876 р.) та генератора Т. Елісона (1883 р.). електродвигуна для обертання агрегатів. Запроваджувалися нові досягнення з галузі електротехніки: електроплавлення сталі (1877 р.). електролітичний спосіб отримання кольорових металів (кінець 80-х років), лампа розжарювання (1876 р.), електрозварювання (1877 р.), передача електроенергії на відстань (1891 р.).
Істотний вплив на зміну структури економіки мав винахід нових способів виплавлення сталі бесемерівського (1856 р.), мартенівського (1864 р.), томасівського (1878 р.). У 80 90-х роках було винайдено нові двигуни. Серед них динамомашина, двигун внутрішнього згоряння (1893 р.), парова турбіна (1894 р.), водяна турбіна (перша гідроелектростанція на річці Ніагара в США в, 1898 р.). Зявилися нові види транспорту: автомобіль (1885 р.), тепловоз (1891 р.), аероплан (1903 р.), а також вагон-холодильник (.1868 р.), телефон (1876 р.), фонограф (1877р.), лінотип (1880 р.), фотоплівка (1881 р.), кінематограф (1893р.), гусеничний трактор (1900р.), паровий екскаватор, пристрої для автоматичного навантажування. Винаходи в галузі хімії дали поштовх до появи виробництва синтетичних барвників, лікарських та парфумерних синтетичних сполук. Для розвитку металообробної промисловості важливе значення мало використання автоматичних верстатів.
Структурні зрушення останньої третини XIX початку XX ст. зумовили зміни у галузевій структурі машинної індустрії. Її Провідними галузями стало виробництво електроенергії, продукції органічної і неорганічної хімії (соди, добрив, сірчаної кислоти тощо), добувної, металургійної, машинобудівної, хімічної, транспортної промисловості. Розвивалися нові галузі: сталеварна, нафтодобувна і нафтопереробна, електротехнічна, алюмінієва, будівельна і будівельних матеріалів, автомобільна. Ускладнилася структура машинобудування. Найбільш динамічно розвивалося транспортне виробництво та верстатобудування. За умов масового виробництва зросло значення стандартизації. Старі галузі, такі як текстильна, харчова, суднобудівна, розширювалися та модернізувалися.
Динаміку світового індустріального розвитку та структурні зрушення протягом останньої третини XIX ст. і до першої світової війни характеризують такі дані:
Показник1876 - 1880190019131. Населення, %Весь світ100100100США34,85,7Великобританія22,32,4Німеччина3,23.53,9Франція2,82,42,4Японія---Росія2,52,83,12. Індекси промисловою розвитку(1880 р. - 100 %)Весь світ100230360США100315590Великобританія100150190Німеччина100260400Франція100155230Японія100 (на 1870 р.)240320Росія1003605903. Індекси світового розвиткуобробної промисловості1002203704. Частка країн у світовому виробництвіокремих видів продукції4.1. Видобуток вугілля, млн т3007501300Країни, %США9,832,139,1Великобританія36,63022Німеччина8,814,514,6Франція4,44,43,1Японія0,311,6Росія---4.2. Виробництво чавуну, млн т18,540,579,2Країни, %США9,23438,8Великобританія32,722,213,4Німеччина720,924,3Франція6,46,66,5Японія-0,0020,18Росія---
Показник1876-1880190019134.3. Виробництво сталі, мли т4,229,376,3Країни, %США16,934,841Великобританія4716,710Німеччина4,722,524,1Франція1,95,46.1Японія-0,0030,3Росія---5. Протяжність залізниць, тис. кмВсього3707901105Європа170285345Америка175400570Азія15601106. Частка країн у світовому промисловому виробництві, % на 1880 р.США283135,8Великобританія2818.614,1Німеччина13,216.615,7Франція97,16,4Росія3,65,65,5
За динамікою промислового розвитку склалося три типи промислово розвинених країн: американський з відносно високими, німецький з середніми, англійський з найнижчими темпами розвитку промислового виробництва.
Для промисловості були характерні порівняно високі темпи щорічного приросту: 1872 1890 рр. близько 3 %, 1890 1913 рр. від 4 до 5 %. Нерівномірно розвивалися окремі галузі, з них випереджаючими темпами важка промисловість. Так, видобуток вугілля з 1870 до 1900 р. зріс в 2,5 раза, за 1890 1913 рр. в 1