Земельні ресурси та ефективність їх використання СПТ "Урожай" Братського району
Курсовой проект - Сельское хозяйство
Другие курсовые по предмету Сельское хозяйство
?ний звязок відрізняється від функціонального. Кореляційний звязок проявляється лише в середньому і тому він називається неповною статистичною залежністю.
Розрізняють форми звязку прямі та зворотні. Прямий звязок це такий звязок при якому із збільшенням факторної ознаки результативність також збільшується. Зворотний звязок це, коли факторна ознака збільшується результативність зменшується. [15]
Крім того по своєму математичному вираженню вони бувають прямо та криволінійними.
залежна змінна;
Х1 енергозабезпеченість, к.с.
Х незалежна змінна; факторна ознака;Х2 фондозабезпеченість, тис.грн.
а0 вільний член;
У Вихід валової продукції с.г. на 100 га с.г. угідь, тис. грн.
а1 коефіцієнт регресії.
Для визначення параметрів рівня множинної кореляції скористаємося таблицею 3.4.
Таблиця 3.4
Вихідні дані для розрахунку залежності виходу валової продукції сільського господарства від рівня інтенсивності виробництва в СПТ Урожай
РокиУХ1Х2Х1УХ2УХ1Х2Х12Х22200247,8311,719,45560,09451,99110,66137,1289,3200345,5211,79,46532,49430,62110,66136,8489,49200443,211,789,42509,07406,94111,01138,8688,74200544,811,839,47530,07424,26112,0514089,68200642,511,89,45501,42401,63111,49139,1989,3200753,8611,649,58626,82515,98111,49135,4491,782008102,8610,99,51121977,17103,53118,7790,25Разом380,5781,3666,3309623608,65396,56619,14400Середнє54,36711,629,484423,2515,51770,93945,59628,5
;
;
;
2882,4=10,059а2;
а2 = 286,5;
3000=а1+10*286,5; а1=135;
2081,5=а0+10,4286*135+9,4757*286,5
а0=-2041,1;
Модель рівняння залежності виходу валової продукції від фондозабезпеченості та енергозабезпеченості має такий вигляд:
;
Коефіцієнт регресії показує, що із збільшенням фондозабезпеченості на 1 тис. грн., вихід валової продукції на 100 га с.г. угідь збільшується на 286,5 тис. грн., а також із збільшенням енергозабезпеченості на 1 к.с. вихід валової продукції на 100 га с.г. угідь збільшується на 135 тис. грн.
Крім параметрів рівняння необхідно встановити щільність кореляційного звязку, який знаходиться за допомогою коефіцієнтів кореляції.
;
;
;
або 98,76%
Необхідні розрахунки приводяться в таблиці 3.5.
Таблиця 3.5
Розрахункові дані для визначення парних коефіцієнтів кореляції
РокиЛанцюгові абсолютні приростиКвадрати приростівДобуток приростів?Х1?Х2?У?Х12?Х22?У?Х1?У?Х2?У?Х1?Х22002 - - - - - - - - - 2003-0,010,01-2,30,00011E-045,33610,028-0,0231-0,000120040,086-0,04-2,30,00740,0025,3824-0,20,0928-0,003420050,0480,051,60,00230,0032,560,0770,080,00242006-0,03-0,02-2,30,00124E-045,290,0780,0460,000682007-0,160,1311,40,02560,017129,05-1,8181,4768-0,02082008-0,74-0,08490,54760,0062401-36,26-3,920,0592Разом-0,810,05550,58420,0282548,6-38,09-2,24750,03792
Аналізуючи розраховані данні можна зробити висновок, що множинний коефіцієнт кореляції свідчить про середній звязок між виходом валової продукції, фондо та енергозабезпеченістю, а множинний коефіцієнт детермінації показує, що сукупний вплив вказаних факторів на вихід валової продукції складає 98,76%, а інші 1,24% інших неврахованих факторів.
РОЗДІЛ 4
ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ
Cаме завдяки властивості родючості земля є головним засобом виробництва в сільському господарстві. Важливо усвідомити сутність природної, штучної і економічної родючості ґрунту. Ефективність використання земельних ресурсів доцільно визначати за натуральними і вартісними показниками. Важливо засвоїти методику їх визначення двома способами з урахуванням і без урахування якості землі.
Один з таких радикальних шляхів забезпечення управління процесом збереження та відтворення родючості грунтів, зокрема їх основного компонента - гумусу. Системних досліджень у цій сфері, наскільки відомо, поки що не існує. Немає єдиних підходів до формування сучасної ідеологи раціоналізації землекористування, чітко окресленої методики визначення цінності такого енергоресурсу ґрунту, як гумус, не опрацьовано механізм управління відтворенням і збереженням родючості ґрунтів. Власне, усвідомлення необхідності управління енергоресурсом ґрунту й спонукало авторів поставити мету - поглибити теоретико-методологічні засади та розробити практичні рекомендації щодо розвитку землекористування, яке базується на бездефіцитному балансі гумусу в ґрунті.
При обґрунтуванні важливості розвязання цієї проблеми закономірним є перехід від аналітичної аргументації причинно-наслідкового звязку між балансом гумусу в ґрунті, тобто його надходженням і виносом з ґрунту, способом використання орних земель, до засобів, які забезпечують його бездефіцитний баланс.
Проблема балансу гумусу в ґрунті є багатоаспектною, оскільки втрати його відбуваються, насамперед, в результаті ерозійних та дефляційних процесів, виносу його урожаєм сільськогосподарських культур тощо. Причому група зернових культур виносить його менше, просапних - більше, а багаторічні та однорічні трави, навпаки, гумус у грунті нагромаджують. Баланс гумусу в ґрунті залежить і від способу використання супутньої продукції (соломи, гички та ін.): при згодовуванні її худобі дефіцит гумусу буде більший, ніж при заорюванні в грунт. У цілому, залежно від структури посівних площ щорічний винос гумусу з ґрунту становить від 0,6 до 1,4 т з га, що еквівалентне внесенню 12-28 т органічних добрив (гною) на гектар. Причому практика господарювання на землі показує, що за останні 15 років у грунт вносилося в середньому лише 2-3 т органічних добрив на гектар через їх відсутність у субєктів господарювання.
Внаслідок втрат гумусу (якщо їх не компенсувати) відбувається процес збіднення ґрунту, що призводить до зниження його родючості і зменшення врожайності вирощуваних культур. Але, врах