Здійснення права на спадщину

Курсовой проект - Юриспруденция, право, государство

Другие курсовые по предмету Юриспруденция, право, государство

іть якщо свідоцтво про право на спадщину було вже видане, а обставини стали відомі пізніше, воно визнається недійсним".[8, с. 326]

 

Висновки

 

У нових умовах української державності певна роль у перетворенні економічної бази нашого суспільства належить інституту спадкування і результатом якого є здійсненяи права на спадщину. Стабільність цивільного обігу і свобода розпорядження майном органічно повязані з демократичними і логічними принципами законодавства, яке регулює рєалізацію спадкових прав. Як свідчить історія спадкового права, не можуть існувати правові норми, які суперечать природі людини. У це право в Україні внесені істотні зміни й доповнення, деталізований механізм переходу, розподілу і перерозподілу спадщини, внаслідок чого вітчизняне законодавство не лише стало відповідати реаліям дня, а й правовим нормам сучасних економічно розвинутих країн. Глибоке, системне реформування спадкового права України сприяло його гуманізації, відходу від тоталітарного законодавчого мислення, утвердженню засад справедливості, добросовісності й розумності.

Розкрита вище тема дуже актуальна і цікава тим, що в спадкове право, зокрема в питання реалізації спадкових прав, було внесено істотні зміни із прийняттям і введенням у дію з січня 2004 року нового Цивільного кодексу. Кожна концепція та окрема думка науковця може позитивно впливати на майбутнє нове законодавство, так і моя праця спрямована на поглиблення дослідження спадкового права, вдосконалення певних моментів в законодавстві, які регламентують спадкові правовідносини, а також які визначають процедуру реалізації спадкових прав.

Реалізація спадкових прав є певною рушійною силою суспільного розвитку, оскільки розуміння людиною того, що все зароблене перейде до її близьких родичів, спонукає її до ефективної праці. Реалізація спадкових прав забезпечує стабільність у суспільстві, сприяє збереженню сімейних устоїв, ділової активності.

Поява нових за змістом новел вимагає не лише їх вивчення та осмислення, а й зумовлює необхідність подальшого прогнозування необхідних змін у законодавстві, що істотно підвищить ефективність правових гарантій здійснення права на спадщину.

Логічним завершенням нового Цивільного кодексу України, де врегульовані питання переходу прав та обовязків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб, є реалізація спадкових прав. Людина працює не тільки для себе і суспільства, а й для міцної матеріальної бази близьких їй людей. Отже, наявність і подальший розвиток інституту спадкування тісно повязаний з утворенням одного з потужніх стимулів для продуктивної праці.

У спадковому праві нашої країни по новому вирішується проблема усунення від спадкування, питання щодо спадкування окремих прав і обовязків спадкодавця. Право на вклад у банках в усіх випадках має включатися до спадщини. Чимала кількість нових положень стосується реалізації спадкових прав за заповітом. За новим законом передбачено шість черг спадкоємців. Змінено подхід до порядку прийняття спадщини.

Реалізація спадкових прав є певною рушійною силою суспільного розвитку, оскільки розуміння людиною того, що все зароблене перейде до її близьких родичів, спонукає її до ефективної праці. Реалізація спадкових прав забезпечує стабільність у суспільстві, сприяє збереженню сімейних устоїв, ділової активності.

 

Перелік посилань

 

1. Гордон М. В. Наследование по закону и по завещанию. М.: Юрид. лит., 1967. 120 с.

2. Драгневич Е. В. Наследование: по закону и по завещанию. К.: Изд-во Фурсы С.Я., 2005. 60 с.

3. Дроников В. К. Наследсв. Право Укр. ССР. К.: Вища школа, 1974. 160 с.

4. Заіка Ю. О. Становлення і розвиток спадкового права в Україні: Монографія. К.: НАВСУ, 2004. 288 с.

5. Заіка Ю. О. Спадкове право України: Навч. Посіб. К.: Істина, 2006. 216 с.

6. Рябоконь Є. О. Спадкове правовідношення в цив. праві: Монографія. К.: Віпол, 2002. 266 с.

7. Никитюк П. С. Наследственное право и наследственный процесс. Кишинев: Штиица, 1973. 255 с.

8. Харитонов Э. О., Дрішлюк А. І. Цивільне право України. Елементариний курс: Навчальний посібник. Суми: ВТД "Університетська книга", 2006. 352 с.

9. Харитонов Е. О., Саниахметова Н. А. Гражданское право Украины. Х.: Одиссей, 2004. 402 с.

10. Фурса С. Я. Нотаріальний процес: теоретичні основи К.: Істина, 2002. 320 с.

11. Фурса С. Я., Фурса Є. І. Спадкове право. Теорія і практика. Навч. посібник. К.: Атика. 2002. 496 с.

12. Ю. В. Білоусов, С. В. Лозінська, С. Д. Русу та ін. За ред. Р. О. Стефанчука Цивільне право України: Навч. посіб . К.: Прецедент, 2005. 448 с.

13. Наук практ. Коментар ЦКУ: у 2-х т./ за відп. Ред О. В. Джери (керів. авт. кол.), Н. С. Кузнєцової, В. В. Луця. К.: Юринком Інтер, 2005, - Т. 2 1088 с.

14. Цивільне право України: Підруч.: у 2-х кн./ ОВ Дзера (кер. авт. кол.), Д. В. Боброва, А. С. Довчерт та ін.;За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. 2-е вид. доп. і перероб. К.: Юринком Інтер, 2004. Кн. 2. 640 с.

15. Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: у 2 т./За заг. ред. Я. М. Шевченко. К: Концерн "Видавничий Дім "Ін Юре".2003. Т. 1 Загальна частина. 520 с.

16. Панченко М. І. Цивільне право України: Навч. посіб. К.: Знання, 2005. 583 с. (Вища освіта XXI століття).

17. Інтернет-сторінка

18. Цивільний кодекс України. Х.: ТОВ "Одіссей", 2006. 424 с.

19. Конституція України. Х.: ТОВ "Одіссей", 2007. 48 с.

20. Сімейний кодекс України. Х..: ТОВ "Одіссей", 2007. 112 с.

21. Земельний кодекс України. Х.: ТОВ "Одіссей", 2007. 112 с.

22. Вісник Верховного суду України №3 (67), 2006 р?/p>