Geum.ru

Заходи по профілактиці бродяжництва та бездоглядності cеред неповнолітніх

Информация - Социология

Другие материалы по предмету Социология

? сплати податків, або ж від певного роду оподаткування роботодавця, котрий працевлаштовує з дотриманням всіх вимог законодавства учнів та студентів;

У тісній взаємодії з управліннями торгівлі, соціальноекономічного розвитку міста ми вважаємо необхідним здійснення контролю за дотриманням культурнорозважальними закладами, компютерними клубами нормативноправових актів щодо порядку відвідування їх дітьми, заборони продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів. У контексті вирішення останньої проблеми, пропонуємо ввести додатковий показник роботи для працівників Патрульно постової служби міліції щодо виявлення фактів незаконного продажу неповнолітнім алкогольних напоїв та тютюнових виробів в межах визначеного маршруту служби. Цей метод є досить дієвим, адже працівники Патрульнопостової служби міліції в межах визначеного маршруту патрулювань мають змогу виявляти та документувати такі незаконні факти щоденно, а не в період запланованих рейдів чи відпрацювань, а тому не прогнозовано для власників торгових обєктів. А вже після виявлення таких фактів повторно по одному і тому ж торговому приміщенні, такому виявленню слідувало би позбавлення податковою адміністрацією ліцензії на зайняття підприємницькою діяльністю. Таким чином, проблема продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів неповнолітнім була б жорстко контрольована.

 

Висновки

безпритульність бродяжництво неповнолітній

Таким чином, Україна під впливом зростання дитячої безпритульності та бездоглядності вимушена шукати ефективні шляхи вирішення кризової ситуації щодо охорони дитинства сиріт та дітей, які позбавлених батьківського піклування. Система державних закладів утримання дітей-сиріт не задовольняє вирішенню їх проблем, через що стрімко зростає кількість дітей, що втікають з таких установ. Повільно реалізується в Україні впровадження в практику принципу „з родини в родину” для влаштування дітей, які позбавлені батьківського піклування. Позитивний досвід інших країн (зокрема Польщі, Румунії) свідчіть про те, що в умовах України це може стати єдино вірним шляхом для вирішення проблеми безпритульності дітей. Україна продовжує вкладати значні кошти для утримання державних установ інтернатного типу, інших закладів колективного утримання безпритульних дітей, значні зусилля зосереджуючи при цьому на контролі за використанням і розподілом фінансів. Практично життя вже давно довело тезу про те, що державі було б вигідніше вкладати гроші не в великі дитячі установи, які дійсно потребують значного фінансування, а в окремі родини, які здатні прийняти дитину у свою сімю та забезпечити їй належний рівень виховання. Значного розвитку також вимагає взаємодія між державними і недержавними установами. Використання потенціалу недержавних, громадських організацій, волонтерського руху, повинно сприяти вирішенню проблем безпритульних дітей, означити нові шляхи в удосконаленні системі закладів для дітей-сиріт та дітей, які позбавлені батьківського піклування.

 

Література

 

  1. Білобровець О.М. Діти і злочин / О.М. Білобровець // Демократична Україна. - К., 2007. - № 34.
  2. Вишневський О. Сучасне українське виховання. / О. Вишневський // Педагогічні нариси. - Львів, 1996. 240 с.
  3. Галузинський В.М., Євнух М.Б. Педагогіка: теорія та історія. / В. Галузинський, М. Євнух. - Рівне, 1996. 343 с.
  4. Громадська думка: дослідження, аналіз, висновки - К.: ДЦССМ, 2003. 319 с.
  5. Державна доповідь про становище дітей в Україні: Соціальний захист дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування / Ю. Г. Антіпкін, Л. В. Балим, Л. С. Волинець та ін.- К.: Укр. ін-т соц. досліджень, 2000. 198 с.
  6. Доклад ЮНИСЕФ Независимой комиссии по гуманиттарним вопросам. - ООН, Женева, 1990. //
  7. Журавлев В.И. Педагогика. / В. Журавлев. - М.: Рос. пед. агенство, 1996.
  8. Закон України Про внесення змін до Закону України Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей // Відомості Верховної Ради України. 2003. № 28. Ст. 34.
  9. Закон України Про соціальну роботу з дітьми та молоддю // Відомості Верховної Ради України. 2001. №42. Ст. 51.
  10. Закон України Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей // Відомості Верховної Ради України. - 2005. - № 26. Ст. 354.
  11. Закон України Про забезпечення організаційно правових умов соціального захисту дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування // Урядовий курєр. - 2005. - № 5.
  12. Ісатенко Т. Українська національна школа-родина - ціннісний орієнтир суспільства / Т. Ісатенко // Початкова школа. - 1997. - № 5.
  13. Калмиков Г. Про діяльність сімї та школи. / Г. Калмиков // Початкова школа. - 1998. - № 9.
  14. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 29.
  15. Кузь В.Г., Руденко Ю.Д., Сергійчик З.О. Основи національного виховання. / В. Кузь, Ю. Руденко, З. Сергійчик. - Умань, 1993. 328 с.
  16. Кузнецова Л.В. Международный опыт создания и развития независимого механизма соблюдения и защиты прав детей / Права ребенка. / Л. Кузнецова. Институт Уполномоченного по правам ребенка в Российской Федерации: опыт, проблемы, теоретические модели, нормативно-правовая база / Под общей и научной редакцией Г.Н.Кареловой. М.: Благотворительный фонд Альтернативное образование, 2000.
  17. Куличенко В.В., Столбовой В.П. Социальные деформации подростков: сущность и пути профилактики / В. Куличенко, В. Столбовой. - Киев: КВШ МВД СССР, 990. 196 с.
  18. Люблінська Г.О. Дитяча психол?/p>