Застосування моделі кривої А. Лаффера для пояснення ситуації в Україні
Контрольная работа - Экономика
Другие контрольные работы по предмету Экономика
?ляції. Що, до речі, знайшло переконливе підтвердження в певній мірі і при настанні нинішньої кризи в світовій економіці та, зокрема, і в Україні.
Це безперечно похитнуло позиції кейнсіанської теорії та спонукало до розвитку різних напрямів неокласичної теорії монетаризму, теорії раціональних сподівань, економіки пропозиції, які обґрунтовують переваги ринкового механізму над державним регулюванням економіки.
Зважаючи на особливості нинішньої глобальної, за характером, фінансово-економічної кризи, засадничі принципи й підходи як теорії Кейнсіанства (що базуються на необхідності державного регулювання господарських процесів і сповідуючих фіскалізм), так і теорії М. Фрідмена в класичній формі монетаризму (що базується на кількісній теорії грошей) , з доповнюючою її теорією економіки пропозицій (supply-side economics) чи теорія раціональних очікувань (нова класична макроекономіка), що спадкувала окремі положення монетаризму, нездатні (за загальновизнаною оцінкою зарубіжних і вітчизняних наукових авторитетів) виступити протидіючо-рятівним приписом як протиборства депресивно-руйнівному впливу кризи, так і забезпечення повернення економіки країни в русло ефективної динаміки розвитку.
Висунута одним із представників теорії економіки пропозиції Артуром Лаффером, так звана теорія податкового клину, який держава вбиває між економічними субєктами і процесом виробництва мала досить реальні і зримі підтвердження на практиці. Суть її полягає в тому, що зниження податкових ставок не викликає скорочення загальної суми бюджетних надходжень, а призводитиме до збільшення виробництва і зростання доходів, суттєво розширюючи загальну базу оподаткування, а відтак, доходи бюджету не скоротяться(граф.3).
В економічній літературі існують відповідні методики обчислення точок Лаффера. Одна з таких методик запропонована російськими вченими, зокрема Е. Балацьким, яка на основі виробничої функції, в якій враховано фактор податкового навантаження на економіку, дозволяє оцінити точки Лаффера 1 та 2 роду. Крім того, ці фіскальні макроекономічні індикатори, якими є точки Лаффера, дозволяють розрахувати також так звані точки переключення. Ці точки за своїм економічним смислом вказують на граничну величину податкового навантаження, за якою відбувається повна деградація економіки, розвал існуючого технологічного укладу та економічних взаємозвязків.
Слід окремо зазначити, що запропонований Е. Балацьким аналітичний підхід виявився корисним не лише в аналітичному аспекті, а й в методологічному. Ідеї російських учених були розвинені українськими вченими, які, використовуючи методику оцінки точок Лаффера, пропонують у процесі їх розрахунку враховувати також фактор боргової політики держави.
Отже, точка Лаффера 1 роду обчислюється на основі дослідження виробничої функції Y = Y(q) у системі координат „податковий тягар (q) обсяг виробництва (Y)”. Ця крива досягає максимуму в точці q1, яка називається точкою Лаффера 1 роду. Для цієї точки виконується умова:
dY(q1) / dq = 0; d2Y(q1) / dq2 < 0.
Точка Лаффера 2 роду обчислюється на основі дослідження фіскальної кривої T = T(q), яка знаходиться в системі координат „податковий тягар (q) обсяг податкових платежів (T)”. Ця крива досягає максимуму в точці q2 , що називається точкою Лаффера 1 роду. Для цієї точки виконується умова:
dT(q2) / dq = 0; d2T(q2) / dq2 < 0.
Хоча, при такому підході для повного збалансування державного бюджету все таки необхідно скорочувати кількість і вартість неефективних соціальних програм, що становлять значну частину державних витрат. Однак такі заходи здійснити нині в сутужні часи скрути в будь-якій країні, а тим більше в такій країні як Україна (де соціально-економічна й політична ситуація критично напружена та ще й в період президентських виборів) є надто проблематично. Проте у владних структурах метушня навколо такої ідеї шалено інтенсифікується.
А між тим, як відомо, відповідно до обґрунтованих закономірностей які визначаються так званою кривою Лаффера, неспростовно постулюється, що неможна стягувати до бюджету понад 30-35% доходів певний фіскальний оптимум, як було зазначено вище. Оскільки, при перевищенні оптимального рівня оподаткування виникають негативні економічні процеси, які проявляються у вигляді:
скорочення ділової активності;
зниження зацікавленості в заощадженнях та інвестуваннях;
банкрутство субєктів підприємницької діяльності;
ухилення від сплати податків;
значна частина субєктів господарювання починає функціонувати у тіньовому секторі економіки.
Для України, де за всі понад 17 років її суверенності, так і не прийнято Податковий кодекс, а сукупні податки в два , а той й більше разів перевищують номінал, визначений кривою Лаффера, в результаті і маємо відповідний букет зазначених деструктивних ознак у вітчизняному господарюванні. І у нинішній рецесійно-кризовій ситуації, якщо обачливі керівники Заходу не тиснуть, а вдаються до послаблення фіскальних важелів, то в Україні рульові владних виконавчих та й нормотворчих структур, починаючи від Кабінету Міністрів України до місцевих органів влади так і прагнуть посилити фіскальний пресинг чи то шляхом придумування і введенням нових, чи збільшенням існуючих податків і тарифів.
За прикладом і не треба далеко ходити. Адже вже офіційно оголошено, що з червня 2009 тарифи за квартплату і комунальні послуги зростають у два-три рази, а за телефонні р