Засоби зв'язку комп'ютеризованих систем

Информация - Компьютеры, программирование

Другие материалы по предмету Компьютеры, программирование

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Засоби звязку компютеризованих систем

Зміст

 

Вступ

1. Структура системи електрозвязку

2. Класифікація мереж звязку

3. Характеристика мереж звязку

Вступ

 

Для забезпечення абонентів основними видами електрозвязку, створення спеціалізованих мереж передачі даних і їхня незалежна експлуатація при сучасних відстанях звязку й обсягах переданої інформації були б непомірно дорогим. Природним розвязанням є створення загальної для усіх видів звязку мережі типових каналів передачі і групових трактів, яка охоплює всі пункти введення і виведення інформації та є основою для телефонної, телеграфної і всіх інших мереж. Історично такий принцип став базою побудови всіх мереж звязку: міжнародних, національних і в тому числі відомчих. Звідси ж випливають поняття первинних і вторинних мереж.

Первинною мережею називається сукупність мережних вузлів, мережних станцій і зєднувальних ліній передачі. На мережних станціях формуються канали передачі і групові тракти, здійснюється їхній транзит у первинні мережі нижчого рангу і у вторинні мережі. Мережні вузли служать для транзитного зєднання каналів передачі і групових трактів, утворених на лініях, що примикають до вузла передачі. Звичайно мережні станції містять також елементи мережних вузлів, періодично виконуючи їхні функції і навпаки.

Вторинна мережа являє собою сукупність комутаційних станцій, вузлів комутації, кінцевих абонентських пристроїв і каналів вторинної мережі, що утворені на базі каналів первинної мережі. Вторинні мережі іменуються за видом звязку, який вони забезпечують: телефонна мережа, телеграфна мережа, мережа передачі даних, факсимільна (фототелеграфна) мережа, мережа передачі газет, мережа звукового повідомлення, відеотелефонна мережа, мережа телевізійного повідомлення, а також мережі спеціального призначення. За способом експлуатації вторинні мережі поділяються на ті, що комутуються (канали даються абонентам тільки під час передачі повідомлення), і ті, що не комутуються (канали закріплені за абонентами). Ці способи використовуються спільно.

Типові канали ТЧ і групові тракти, перелік і основні параметри яких були дані вище, створюються в первинній мережі і передаються вторинним мережам, де вони або використовуються безпосередньо, як, наприклад, канали ТЧ для телефонного звязку, або з них формуються канали для необхідного виду звязку, наприклад, телеграфні канали. Тому мережний тракт, у загальному випадку, являє собою типовий груповий тракт чи декілька послідовно зєднаних типових групових трактів із включеною на вході і виході апаратурою утворення тракту. При наявності транзитів, тракт називають складеним, а при їхній відсутності - простим, причому під транзитом розуміється зєднання однойменних трактів і каналів, що забезпечує проходження сигналів електрозвязку без зміни смуги чи частот швидкості передачі. У випадку, коли в складеному мережному тракті є ділянки, організовані як у провідних, так і в радіорелейних системах передачі, тракт називають комбінованим, а залежно від методу передачі сигналів тракту - аналоговим чи цифровим. Утворення і перерозподіл мережних трактів, типових каналів і типових фізичних ланцюгів, а також надання їх вторинним мережам і окремим організаціям здійснюється в мережному вузлі.

З позицій економічної ефективності мережу доцільно будувати за радіальним принципом, при якому мережні станції МС зєднуються між собою через один мережний вузол (MB), забезпечуючи мінімальне значення загальної довжини ліній при їхній максимальній ємності. Однак надійність такої мережі не може бути високою, у звязку з чим нерідко використовується структура мережі типу решітки, що характеризується більшою надійністю, але гіршою економічністю. Тому на практиці знаходять компромісне рішення у вигляді зєднання радіальної і решіткової структур.

1. Структура системи електрозвязку

 

Системою звязку називають сукупність станцій, вузлів і ліній звязку, зєднаних між собою у визначеному порядку, що відповідає організації керування обєктами і характеру виконуваних задач. Це комплекс засобів звязку, що взаємодіють на основі таких принципів, як організаційно-технічна єдність і автоматизація. Ці принципи використані при створенні системи звязку України.

Під час побудови цієї системи враховано, що визначені технічні засоби беруть участь у процесі передачі незалежно від виду переданих повідомлень, тобто є загальними. Технічно ці засоби виділені до складу окремих структурних елементів: вузлів звязку, ліній передачі і мережних трактів. Сукупність цих елементів, що розповсюджені по всій території країни, утворює первинну мережу. Не вдаючись поки в подробиці характеристики названих елементів, зазначимо, що вони дозволяють організувати мережу каналів передачі і групових трактів. Кожний канал і груповий тракт забезпечує передачу сигналів або у визначеній смузі частот, або у визначений проміжок часу.

Топологічна структура первинної мережі визначається адміністративним поділом території країни, яка поділена на зони, Що збігаються, як правило, з територією областей. Відповідно До Цього первинна мережа також складається з окремих частин. Частина мережі, що зєднує між собою канали різних зонових мер