Засоби вираження теми в авторських програмах радіостанцій
Курсовой проект - Журналистика
Другие курсовые по предмету Журналистика
?ації стали ближчими до своєї аудиторії, кількість радіостанцій зросла, радіомовлення стало інтерактивним. Водночас значно знизились вимоги до журналістів, які працюють в ефірі. Наслідком цього є погіршення якості написаних матеріалів, численні мовні помилки, низький рівень культури й техніки мовлення, що в сукупності призводить до недовіри з боку аудиторії та сприймання радіо виключно як розважального засобу.
Аналіз роботи сучасних радіоведучих комерційних радіостанцій у черговий раз довів, що, незважаючи на популяризацію в ефірі живого, спонтанного спілкування, радіомовлення має бути ретельно підготовленим і чітко організованим. При цьому однією з найважливіших вимог має стати чітка позиція радіостанції щодо мовного виховання аудиторії шляхом підвищення культури мовлення радіоведучих та формування позитивного іміджу рідної мови.
Отже, як особливість використання виражальних засобів теми в авторських програмах радіостанцій, серед типів сучасних авторських програм на музично-інформаційному радіо кількісно переважає розважально-пізнавальний продукт. Цей факт пояснюється тим, що нова система програмування повязана з поведінкою аудиторії, конкуренцією в ефірі та в цілому форматними особливостями радіостанцій. Проте, незважаючи на ряд суспільно-політичних, бізнесових, суто технічних факторів впливу на становлення й розвиток музично-інформаційного радіо, радіо-виробництва, що мінімалізує елемент творчості, авторська майстерність у створенні програми виявляється, передусім, у звуковому образі передачі.
Значні технічні властивості радіо, використання виражальних засобів, творчий підхід журналіста створюють матеріал, який спонукає до мислення, активізує увагу, пробуджує почуття, примушує фантазувати, тобто впливає на слухача у двох сферах: логічній та емоційній. До їх підготовки треба підходити особливо ретельно, мало написати гарний текст. Його слід збагатити музикою, звуками, інтонацією та акторськими здібностями.
Акустичний вплив на масову аудиторію найефективніше справляє радіо. Звукові повідомлення викликають у людській психіці (на свідомому та підсвідомому рівнях) потаємні внутрішні ефекти, активізують уяву та інші механізми слухового сприйняття, викликають у мозку людини низку не лише акустичних, а й візуальних образів. Отже, найефективніше сприйняття інформації відбувається за допомогою збалансованого використання зображальних та звукових знакових систем у вигляді візуальних та звукових образів. Звуковий образ - це сукупність звукових (мовленнєвих, музичних, шумових) елементів, що створюють за допомогою асоціацій в узагальненому вигляді уявлення про матеріальний обєкт, явище, історичну подію, характер людини.
Звуковий образ сучасної авторської радіопрограми залежить від теми чи проблеми, яку порушує журналіст, функцій, які він намагається реалізувати, ефекту, реакції, які передбачає викликати в слухачів.
За допомогою грамотного використання комплексу виражальних засобів радіо впливає на емоції і почуття. Саме вони викликають у слухачів певний емоційний стан, певний настрій, які в подальшому можуть вплинути на формування власного погляду на події та явища. Використання усіх можливостей радіо дозволяє досягти головної мети: слухач має зрозуміти основну ідею. Максимально завдання виконане, коли разом оптимально, професійно використовуються емоційні та раціональні засоби, які доповнюють одне одного і органічно поєднані. Дуже важливо при цьому мати почутя міри - не перенасичит або не зробити цікавий матеріал - нецікавим через нестачу виражальних засобів.
Величезна кількість звуків природи, цивілізації складають багату палітру звукового середовища, яка потім використовується в радіомовленні. Тому важливо вміти грамотно і професійно працювати із звуком, забезпечити звукову достовірність у подачі матеріалу різного змісту авторських програм.
Сучасне українське радіомовлення, зокрема музично-інформаційне, можна назвати авторським, оскільки саме авторський програмний продукт становить левову частку його ефіру. Але, назвати його якісним, виваженим і різноманітним, нажаль, навряд чи можна. Присутність авторських програм обмежена лише інтерактивами чи ефірами з привітальними повідомленнями, хоча саме програм з доцільним використанням звуковиражальних засобів невистачає украінському радіопростору.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Багиров Э.Г. Основы радиожурналистики. / Э.Г, Багиров, В.Н. Ружников М. : Издво Моск. унта, 1984. С. 234.
- Бараневич Ю.Д. Жанры радиовещания: Проблемы становления, формирования, развития. /Ю.Д. Бараневич К. : Знання Прес, 1978. 357 с.
- Барноу Э. Как писать для радио и телевидения: Пер. с англ. / Э. Барноу М. : Академия, 1960. 420 с.
- Белицкий Я.М. Профессия журналист / Я.М. Белицкий // Телевидение и радиовещание. 2000. №1. С. 512.
- Бернштейн С.И. Язык радио. / С.И. Бернштейн М. : Информационно издательский центр Connect, 1977. 456 с.
- Бехтина Н.Р. Радио это прежде всего разговор / Н.Р. Бехтина // Техника кино и телевидения. 2000. № 2. С. 1012.
- Ваніна О.С. Значення голосу і манери говорити для теле і радіожурналістів / О.С. Ваніна //Теле й радіожурналістика : зб. наук.метод. праць. Львів : Львівський національний університет ім. І. Франка, 2002. Вип. 4. С. 155158.
- Васильева Т.В. Радиожурналистика проблемы живого вещания / Т.В. Васильева //Вестник Ленинградского университета. Сер. 2. История, языкознание, литература. 1987. № 4. С. 3745.
- Вундт В.К. К вопросу о происхож?/p>