Geum.ru

Залежність виникнення неврозів у дітей від типу родини

Информация - Психология

Другие материалы по предмету Психология

є з цього , хворобливо-чуттєвим, емоційно-хитливим і тривожно-невпевненим я. Подібний психогенно перекручений образ я відрізняється від сформованого образа я, ідеального стандарту і стандарту культури і свідчить про невротичну дезинтеграцю процесу формування особистості дитини, його маргінальної, суперечливої внутрішньої позиції. Невротична дезинтеграця я переживається спочатку як неможливість відповідати вимогам і чеканням батьків і залишатися в той же час самим собою, надалі як невідповідність нормам спілкування, прийнятим серед однолітків. Невирішений характер цього внутрішнього протиріччя як джерело постійної афективної напруженості і занепокоєння декомпенсує захисні сили організму, його активність і життєвий тонус. У цих умовах наростає афективна нестерпність складних життєвих ситуацій, обумовлена психотравмуючим життєвим досвідом, занепокоєнням і страхом зміни я і виявляється тривожно-недовірливим, афективно-нетерплячим і захисно-егоцентричним стереотипом особистісного реагування.

У результаті, невроз як хворобливо-захисна форма реагування на афективно пережиті і нерозв'язні проблеми розвитку, вираження і визнання свого я знижує творчий, емпатичний потенціал особистості, ускладнює адаптацію серед однолітків і утрудняє подальше прийняття ролей.

Ключовими питаннями патогенезу є тісно зв'язані між собою паранойяльний настрой батьків, страх зміни я у дітей і нерозв'язна для них проблема бути собою серед інших. Якщо паранойяльний настрой батьків виявляється недовірою до дітей, то наслідком цього буде недовіра дітей до себе, що виражається непевністю у своїх силах і можливостях. Зневіра в собі, або низький рівень самоприйняття, породжує недовіру до інших, до нового досвіду, нездатність до змін, що знаходить своє відображення в страху зміни "я". Недовіра до себе (невпевненість) та недовіра до інших (страх зміни "я") створюють нерозвязну для особистості проблему "бути собою серед інших".

Без надання відповідної психотерапевтичної допомоги психогенні порушення в формуванні особистості дітей стають стійкими, егоцентрично загостреними та гальмуючими рисами характеру, що сприяє виникненню у них в подальшому під впливом тих чи інших життєвих труднощів афективно нерозвязних проблем спілкування та розуміння інших людей, які, в свою чергу, можуть мати несприятливий вплив на взаєморозуміння у шлюбі та виховання дітей. Розірвати це замкнене коло можна тільки широким комплексом соціальних, медико-педагогічних, психопрофілактичних та психотерапевтичних заходів, враховуючи організацію спрямованої психотерапевтичної допомоги дітям та підліткам.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

  1. Обозов Н.Н. Межличностные отношения. Л., 1979.
  2. Мясищев В.Н. и Карвасарский Б.Д. Некоторые теоретические и практические выводы из изучения 1000 больных отделения неврозов. Журн. неровапотол. и психиатр., 1967, в. 6, с. 897-900.
  3. Мягер В.К. Общие принципы и методика семейной психотерапии у больных неврозами. В кн.: тезисы докладов конф. по психотерапии. М., 1973.
  4. Мишина Т.М. Психологическое исследование супружеских отношений при неврозах. В кн.: Семейная психотерапия при нервных и психических заболеваниях. Л., 1978.
  5. Захаров А. И. К изучению роли аномалий семейного соспитания в патогенезе неврозов детского возраста. В кн.: Неврозы и пограничные состояния. Л., 1972.
  6. Осипова Е. А. К вопросу о значении возрастного фактора в построении психических отклонений в дошкольном возрасте. Сов. невропатол., психиатр. и психогиг., 1932.
  7. Сухаревой Г. Е. и Юсевич Л. С. Психогенные патологические реакции (неврозы). В кн.: Многотомное руководство по педиатрии, т.8. М., 1965.
  8. Rogers C.R. Client-centered therapy. Boston, 1987.
  9. Карандашева Э. А., Мурзенко В. А. К клинико-психологической и биохимической характеристике фобического синдрома у больных неврозами. В кн.: Неврозы и пограничные состояния. Л., 1972.
  10. Фелинская Н.И. Клиническая дифференциация пограничных состояний//Журн. невропатол. и психиатр. 1976, в. 6, с 875-579.
  11. Карвасарский Б.Д. Неврозі. 2-е изд., перераб. и доп. М.: Медицина, 1990.