Жiночий футбол - iсторiя, розвиток, становлення
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
В±увся перший у свiтi мiжнародний двобiй мiж британською командою "Дикий Керр Лэдiс" i французькоСЧ "Фемiною", зустрiч закiнчилася з рахунком 2:0 на користь господарок. "Фемiна" була дiтищем мадам МiСЧ - одного з перших органiзаторiв жiночого спорту в РДвропi. Що стосуСФться "Дикий Керр Лэдiс", то мова йшла про найбiльш просунуту iз заводських жiночих команд. Вона базувалася в Престогонi й набрала таку армiю вболiвальникiв (i, звичайно, вболiвальниць), з яких деякi могли суперничати iз вболiвальниками чоловiчих команд у тодiшнiй АнглiСЧ! Досить сказати, що на СЧСЧ матч iз " Сент-Хелен Лэдiс" (4:0) прийшло 53 тисячi вболiвальникiв. Здавалося, тепер уже жiночий футбол нiколи не поступиться чоловiчому. Але не так сталося. Багато чоловiкiв, переконанi, що футбол - чисто чоловiчий вид спорту, навiть не могли собi уявити: як це жiнка й раптом з мячем, i раптом не гiрше чоловiка. Вони заявили, що футбол нiбито нежiноче заняття, вiн шкодить СЧхньому здоровю, як майбутнiм матерям (при цьому проти волейболу, баскетболу й легкоСЧ атлетики вони не мали нiчого проти), та й взагалi жiнка й футбол мислилися як поняття несумiснi, ну, начебто, як мавпа iз гранатою. Жiночий футбол заборонили. Пiднятi на смiх, дiвчата, звичайно, не закинули улюблену гру, але грали вже так, нишком, щоб нiхто не бачив.
роздiл 3. Розвиток жiночого футболу в пiслявоСФнний час
30 сiчня 1921 року англiйськi футбольнi чиновники роблять наступний крок на шляху до недопущення жiнок у великий спорт. Англiйська футбольна асоцiацiя додатково в спецiальнiй постановi оголосила, що "футбол абсолютно не пасуСФ слабкiй статi", i заборонила клубам видавати дозволу на органiзацiю жiночих футбольних команд. Заборонна постанова 1921 року бути лише одним з iз прикладiв прагнення АнглiйськоСЧ асоцiацiСЧ вставити цiпки в колеса органiзованому жiночому футболу. Приблизно настiльки ж прохолодним протягом багатьох десятилiть iз i вiдношення до нього ФРЖФА. Всi заборони були знятi тiльки в 1969 роцi. Але СФвропейськi ледi однаково тяглися до цього виду спорту. Незважаючи нi на що, жiнки й в АнглiСЧ, i на континентi намагалися час вiд часу щось уживати, але без особливого успiху. У РДвропi в 1928 роцi величезний iнтерес викликала мiжнародна зустрiч жiночих команд БельгiСЧ й ФранцiСЧ, коли виграли бельгiйськi футболiстки з рахунком 2:0. Якiснi зрушення намiтилися лише наприкiнцi 60- х рокiв, з ростом фемiнiстських рухiв у демократичному свiтi. Особливе значення мав неофiцiйний чемпiонат свiту, що проходив в 1966 роцi в АнглiСЧ. РЖз цього часу в рядi краСЧн (АнглiСЧ, ФранцiСЧ, РЖталiСЧ, Чехословаччини) стали дiяти жiночi федерацiСЧ футболу, проводитися нацiональнi чемпiонати. В 1969 роцi вiдбувся перший пiсля довгоСЧ перерви мiжнародний матч (iталiйки перемогли датчанок з рахунком 3:1) i була створена перша органiзацiя, що мала хоча б якусь вага - Мiжнародна СФвропейська федерацiя жiночого футболу. Вишукавши собi спонсора в особi виноторгового iталiйського концерну "Наддержава й Россi", вона провела в 1970 роцi перший турнiр, голосно названий чемпiонатом свiту, а через рiк вiдбувся його другий розiграш у Мексицi. На початку 70- х в РЖталiСЧ вдалося запустити першу професiйну лiгу жiночого футболу. Багато жiнок брали активну участь у громадському життi футболу. Так, у БразилiСЧ до суддiвства матчiв вищоСЧ лiги вперше у свiтi була допущена радiооглядач Леа Кампом. РЗй довелось обслуговувати матчi в Мексицi, Гватемалi, ФранцiСЧ, РЖталiСЧ, РЖспанiСЧ, ПортугалiСЧ. Знаменитий португальський футболiст Эйсебiо сказав про неСЧ: "Ця жiнка прекрасно розумiСФ футбол". Матчi жiночих команд занадто гарячi, щоб СЧх судили чоловiка - до такого висновку прийшла асоцiацiя футболу англiйського графства Дербишир. Члени суспiльства футбольних суддiв категорично вiдмовилися вiд участi в жiночих матчах, заявивши, що "переговорити" футболiсток просто неможливо. Крiм того, вони жахливо кокетують при призначеннi штрафних. А саме важке буваСФ, коли призначаються пенальтi: потерпiлi найчастiше починають плакати. Секретар суспiльства суддiв Ф. Харвуд додав, що лексикон футболiсток пiд час гри мало чим вiдрiзняСФться вiд "солоноСЧ мови" команд гiрникiв. 42- лiтня англiйка Мэрi Уайт, здаючи iспит на звання футбольного арбiтра, на питання про суддiвськi враження вiдповiла: "Мiй власний чоловiк мене бiльше турбуСФ, нiж 22 чоловiка на футбольному полi". Цi й iншi подiСЧ змусили керiвництво ФРЖФА засумнiватися у своСЧй досi непримиреннiй позицiСЧ. Вона влаштувала опитування серед нацiональних федерацiй на тему: чи варто дати жiночому футболу офiцiйне визнання? Вiдповiдь федерацiй виявилася негативною, i ФРЖФА знову поринула в очiкувально-спостережливий стан. Дамський соккер тим часом продовжував набирати обороти. Особливо бурхливо вiн прогресував у скандинавських краСЧнах, а також Нiмеччини. У першiй половинi 80- х рокiв заклики про його визнання в офiцiйному порядку стали лунати усе бiльш наполегливо. Лiд остаточно вдалося пробити в 1986 роцi, коли ФРЖФА створила комiтет з жiночого футболу. Правда, якесь час у ньому працювала всього одна жiнка. В 1987 роцi в КитаСЧ вiдбувся перший офiцiйний турнiр жiночих збiрних пiд егiдою ФРЖФА. 12 команд iз всiх континентiв були розбитi на три групи: "А" - Китай, Канада, Голландiя, Берiг СлоновоСЧ Кiстки, "В" - Бразилiя, Австралiя, Норвегiя, ТаСЧланд, "3" - Швецiя, США, Чехословаччина, Японiя. Вiсiм кращих збiрних склали чвертьфiнальнi пари: Китай - Австралiя (7:0), Швецiя - Канада (1:0), Бразилiя - Голландiя (2:1), Норвегiя - США (1:0). У пi