Ефективність функціонування особистих селянських господарств в ринкових умовах
Информация - Сельское хозяйство
Другие материалы по предмету Сельское хозяйство
»ьськогосподарських підприємств.
У дисертації, в рамках даної теми, з використанням методів кореляційно-регресійного аналізу, математичної статистики, факторного аналізу пропонується методика визначення раціональних розмірів землекористування особистими селянськими господарствами, а також іншими субєктами сільськогосподарської діяльності різних організаційно-правових форм з урахуванням природно-економічних умов сільськогосподарського виробництва досліджуваної зони.
Економіко-статистична модель розмірів господарства визначається за формулою такої залежності результативної величини від декількох незалежних змінних:
,
де y розміри господарства; хi значення i-го обєктивного фактора умов виробництва (i=1,2,…, n); вірогідна помилка опису форми звязку.
Для проведення серії розрахунків у рамках моделі була розроблена програма AGROSTAT мовою Visual Basic, що дає змогу автоматизувати процес статистичного моделювання, починаючи з уведення вхідної інформації і закінчуючи одержанням конкретного результату, побудови ряду різних діаграм і графіків, що мають необхідну наочність. До переваг програми можна зарахувати простоту у використанні і невибагливість до апаратного забезпечення, що значно впливає на широке впровадження цієї програми у виробничу практику.
Для проведення досліджень був зібраний матеріал з 20 районів Запорізької області. Як показники, що характеризують розміри підприємств, використовувалася площа ріллі на одне господарство у гектарах для таких організаційно-правових форм: у1 особисті селянські господарства; у2 фермерські господарства; у3 підприємства колективних форм господарювання.
Агрокліматичні, природноекономічні, техніко-економічні умови визначені такими факторами:
а)спеціалізація виробництва: х1 питома вага зернових у структурі товарної продукції, %; х2 питома вага картоплі в структурі товарної продукції, %; х3 питома вага молока в структурі товарної продукції, %; х4 питома вага мяса свиней у структурі товарної продукції, %; х5 питома вага мяса ВРХ у структурі товарної продукції, %;
б)комплекс природно-кліматичних умов: х6 бал бонітету ґрунтів, ц.к.од.;
в)техніко-економічні фактори: х7 фондоозброєність, тис. грн. на 100 га с.-г. угідь; х8 забезпеченість робочою силою на 100 га с/г угідь, чол.; х9 грошово-матеріальні витрати на 100 га с.-г. угідь, тис. грн.
Розглянуті моделі зведені до наступного математичного формулювання:
для особистих селянських господарств;
у1=0,0007х1 0,0006х2 + 0,0006х3 + 0,0021х4 0,0001х5 + 0,0035х6 +
+0,0001х7 0,0016х8 0,0002х9 + 0,2564
для фермерських господарств:
у2=0,104х1 + 0,309х2 0,09х3 + 0,699х4 0,563х5 + 0,948х6 + 0,099х7 +
+ 0,424x8 0,023x9 + 23,048
для сільськогосподарських підприємств:
у3= 2,78х1 + 7,48х2 6,15х3 +14,2х4 4,89х5 + 37,28х6 13,74х7 6,92 х8 1,3х9 + 2492,87
Отримані в результаті функції можуть бути використані в аналізі і плануванні розмірів підприємств різних організаційно-правових форм, у тому числі сільськогосподарських кооперативів, асоціацій, як у середньому по області, так і по окремих агрокліматичних зонах чи районах.
Використовуючи розроблені моделі, фактичні показники техніко-економічних факторів впливу у Запорізькій області здійснено розрахунок перспективних розмірів господарств різних форм господарювання. Визначений середній розмір господарств є таким: ОСГ 0,36 га, фермерських господарств 46,89га, сільськогосподарських підприємств 3089,00 га.
Висновки
Враховуючи соціально-економічні функції особистого селянського господарства, які воно виконує у сучасних реаліях економіки України, його слід розглядати як форму дрібнотоварного виробництва сільськогосподарської продукції громадянами не тільки для особистого споживання, а й для реалізації на ринку з метою одержання доходів. Тому під особистим селянським господарством слід розуміти організаційно-правову форму сільськогосподарського виробництва, багатогалузеве споживчо-товарне господарство, історично зумовлений соціально-економічний феномен у вигляді самозайнятості сільської родини, що спрямована на задоволення власних потреб у сільськогосподарській продукції, а також можливе фінансове забезпечення шляхом реалізації надлишків виробництва.
Відносно до ОСГ поняття економічної ефективності можна конкретизувати як порівняння виробленої продукції з використаними на її виробництво ресурсами (землі, праці, матеріальних та інших засобів). Основною вихідною позицією в оцінюванні порівняльної ефективності ОСГ є забезпечення порівнянності інформації щодо природно-економічних умов господарювання та часу дослідження, а також усебічне і повне урахування всіх задіяних у процесі виробництва продукції ресурсів: витрати праці усіх членів родини і залучених осіб, використання ресурсів суспільних підприємств. Без таких порівнянь масштаби цієї оцінки будуть неточними.
Оцінювання ефективності господарської діяльності ОСГ з використанням показників прибутку, собівартості, рентабельність продукції сьогодні є обмеженим і умовним через недосконалість методів обліку витрат праці та її оплати, неточність обліку витрат у суспільному господарстві на допомогу власникам ОСГ, нелегальне використання кормових та інших ресурсів суспільного господарства. Порівняльне оцінювання ефективності ОСГ має здійснюватися з використанням натуральних (врожайність сільськогосподарських культур і продуктивність тварин) і вартісних (виробництво валової продукції з розрахунку на одиницю ?/p>