Ефективнiсть i дiСФвiсть iнформацiйноСЧ дiяльностi
Информация - Журналистика
Другие материалы по предмету Журналистика
Мiнiстерство освiти i науки УкраСЧни
Нацiональний Авiацiйний Унiверситет
РЖнститут мiжнародних вiдносин
Кафедра журналiстики
РЕФЕРАТ
на тему:
Ефективнiсть i дiСФвiсть iнформацiйноСЧ дiяльностi
Виконала студентка РЖ курсу
ФМРЖП групи ЖУ 111
Кiм Ганна
Керiвник
Кривошея Георгiй Петрович
КиСЧв 2009
Теорiя журналiстики виробила поняття для осягнення впливовостi журналiстики - це дiСФвiсть та ефективнiсть журналiстськоСЧ дiяльностi.
ДiСФвiсть
ДiСФвiсть - це особлива форма результативностi, що визначаСФться як конкретна участь журналiстики в розвязаннi соцiально-економiчних, господарчих, культурних тощо завдань i вимiрюСФться сукупнiстю прийнятих органами влади заходiв за матерiалами журналiстiв. Пiд дiСФвiстю преси розумiСФмо оперативну, безпосередню реакцiю суспiльних iнститутiв i посадових осiб на СЧСЧ виступи.
У радянськiй полiтичнiй системi, де всi ЗМРЖ були органами певних полiтичних структур, партiйними комiтетами створювалися спецiальнi комiсiСЧ для розгляду й перевiрки критичних виступiв преси. Висновки таких тимчасових комiсiй i служили пiдставою для прийняття рiшень на партiйному й державному рiвнi. Вiдповiдно й газета стежила за тим, щоб СЧСЧ виступи не залишалися без наслiдкiв.
У демократичному суспiльствi такий безпосереднiй жорсткий звязок мiж причинами (виступами преси) й наслiдками (урядовими заходами) зник. Виступи преси, здаСФться, нiкого нi до чого не зобовязують. Але в преси залишаСФться сила правди, пристрасного публiцистичного слова, сила гласностi, що приводять у рух грандiозний механiзм громадськоСЧ думки, яку не може iгнорувати нiхто.
А вiдтак, дiСФвiсть не слiд розглядати як властивiсть чи винахiд лише радянськоСЧ журналiстики. У нiй, як нi в якiй iншiй, iснували закритi, табуйованi теми. Натомiсть iсторiя журналiстики наповнена прикладами дiйовоСЧ участi письменникiв, публiцистiв i журналiстiв у зясуваннi й розвязаннi проблем життя.
Величезний вплив журналiстики на всi боки життя суспiльства може бути як позитивним, спрямованим на утвердження гуманiстичних iдеалiв, розвязання назрiваючих конфлiктiв, забезпечення гармонiйного розвитку соцiуму, так i негативним, таким, що призводить до загострення iснуючих суперечностей, посилення дестабiлiзацiСЧ i навiть до виникнення воСФн. Величезне значення журналiстики в суспiльному життi накладаСФ тягар щоденноСЧ моральноСЧ вiдповiдальностi на кожного представника цiСФСЧ професiСЧ, зобовязуСФ його служити правдi, а не особам, шукати iстину, а не покровительства можновладцiв, i завжди памятати про гуманiзм як найважливiшу засаду журналiстики.
Ефективнiсть
Якщо поняття дiСФвостi тяжiСФ бiльше до тактичних характеристик журналiстики, то поняття ефективностi - до стратегiчних.
Ефективнiсть - це форма результативностi журналiстики при СЧСЧ зверненнi до масовоСЧ аудиторiСЧ, виконання журналiстикою СЧСЧ iдеологiчних, культурно-розважальних, гносеологiчних та iн. функцiй; це мiра задоволення потреб аудиторiСЧ в масовiй iнформацiСЧ. Поняття ефективностi бiльш обСФмне й широке, нiж поняття дiСФвостi. З ефективнiстю повязуСФться передусiм сталий вплив преси на людину й суспiльство. Йдеться про результат, який не можна вимiряти прийнятою державною установою ухвалою, а який пролягаСФ в площинi цiлоСЧ суспiльноСЧ свiдомостi й соцiальноСЧ практики i оцiнка якого можлива в погляду iсторичного процесу.
В основi термiну "ефективнiсть" лежить слово "ефект". Це спорiдненi, але й iстотно вiдмiннi поняття. "Ефект" - це будь-який наслiдок дiяльностi засобiв масовоСЧ iнформацiСЧ в процесi споживання повiдомлень аудиторiСФю; з цього погляду в дiяльностi ОМРЖ може бути наявний побiчний чи навiть непередбачуваний ефект. "Ефективнiсть" же - це результат, що збiгаСФться з намiрами субСФкта дiяльностi, засвiдчуСФ досягнення свiдомо поставлених цiлей в процесi створення та поширення iнформацiСЧ.
Ефективнiсть завжди передбачаСФ цiлепокладення i щоденний, постiйний i наполегливий рух у напрямку досягнення визначеноСЧ мети. Вона i СФ мiрою, ступенем досягнення визначених цiлей на базi використання бiльших чи менших витрат (не лише матерiальних, але й духовних, творчих) засобiв i ресурсiв.
З цього погляду найважливiшого значення для журналiстики набуваСФ категорiя мети, адже вiд СЧСЧ правильного визначення, реалiстичноСЧ оцiнки залежить i можливiсть СЧСЧ досягнення. Мета в кожнiй конкретнiй ситуацiСЧ визначаСФ змiст, вибiр форм i методiв упливу на людину того чи iншого органу масовоСЧ iнформацiСЧ. Мета - це майбутнiй рiвень суспiльноСЧ свiдомостi й стан громадськоСЧ думки, якi в кiнцевому пiдсумку визначатимуть поведiнку соцiальних груп, колективiв i окремих осiб. Тому дуже важливо, щоб постановка цiлей i завдань журналiстики здiйснювалася в межах загальнолюдських цiнностей, орiСФнтацiСЧ на гуманiстичнi iдеали, випливала з прагнення забезпечити гармонiйний розвиток суспiльства.
Особливу ефективнiсть мають щоденнi газети (програми електронних ОМРЖ), що виконують величезну роботу, непосильну фундаментальним журналам i книгам. Журнали i книги позбавленi можливостi систематичного, щоденного впливу, якi складають силу газети.
Читаючи газету день у день, день у день, пiдпадаючи пiд вплив СЧСЧ "точки зору", знайомлячись iз застосуванн?/p>